1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Історія
  3. Оборона Києва

Оборона Києва

Битва під Києвом (Київська стратегічна оборонна операція, Київський котел) – великомасштабне бій між радянською та німецькою арміями в липні-вересні 1941 року в ході Великої Вітчизняної війни.

З боку Німеччини військами командував фельдмаршал Рундштедт, а з боку Радянського Союзу – маршал С.М. Будьонний. Сили обох армій на момент початку битви були приблизно рівні, однак німці мали значну технічну перевагу над радянською армією.

Причини битви під Києвом. плани сторін
До середини літа 1941 року німецьке командування змогло завоювати частину територій під Смоленськом, тому Гітлером було прийнято рішення далі продовжувати наступ таким чином, щоб до зими була захоплена Україна і Ленінград. Мета наступу на Київ також полягала в тому, щоб не допустити відступу радянських військ углиб територій для отримання підкріплення і продовжувати навмисне знищення радянської армії.

В цілому, керуючись планом «Барбаросса» Гітлер планував поступово захопити територію СРСР, наступаючи одночасно з декількох сторін, щоб в результаті взяти в кільце Москви і змусити радянське командування здатися. Завдання ж Радянської армії полягала в тому, щоб не допустити захоплення напрямків, провідних безпосередньо до Москви і не дозволити Гітлеру дійти до столиці.

Хід битви під Києвом
До кінця червня радянська армія зайняла ряд оборонних позицій по периметру колишнього кордону 1939 року, де і була створена міцна лінія оборони. На початку липня німці почали свій наступ, і до 9 числа був захоплений місто Житомир. Німецьке командування продовжувало наступ уздовж Житомирського шосе в бік Києва, однак радянським військам вдалося зробити значний опір і змусити німців змінити напрямок на більш північне. Завдяки гарній підготовці, радянським солдатам вдалося стримувати натиск німців і не допускати нападу на столицю України. Саме добре організована оборона в липні 1941 року відіграла важливу роль в подальшому ході операції. До кінця липня німецькі дивізії перебували на підході до Києва з південного боку, однак прорватися в місто їм так і не вдалося.

У серпні німці стали більш централізовано наступати на Київ, були зроблені кілька спроб штурму, яким вдалося запобігти лише завдяки своєчасним і дуже вірним наказам радянського командування. Запекла оборона столиці тривала, до середини серпня німці зайняли території за течією Дніпра від Херсона до Києва, а також територію біля Прип’яті. Сили радянського Південно-Західного фронту опинилися під загрозою оточення.

До кінця серпня змінилися плани Гітлера. Тепер він ставив головним завданням не захоплення Москви до зими, а захоплення Криму і частини вугільних родовищ в Донбасі, щоб забезпечити свою армію теплом. Крім того, він наказав перекинути частину армії «Центр», що билася під Смоленськом, в сторону Києва, щоб посилити армію «Південь». Радянське ж командування до останнього не підозрювало про плани Гітлера і вважало, що основною його метою є Москва і західний напрямок.

Плани противника розкрилися лише в другій половині серпня, змусивши радянське командування терміново реорганізувати війська, щоб не допустити прориву німецької армії в тил Південно-Західного фронту. На початку вересня на цьому напрямку почалися запеклі бої, радянська армія усіма силами намагалася стримати натиск німецьких військ. На жаль, опору виявилося недостатньо і радянські війська зазнали значних втрат. В результаті, у вересні було прийнято рішення почати відступ, але Київ не залишати, однак через затримку повідомлення від командування надійшло на фронт надто пізно – 18 вересня в Центр надійшло повідомлення про те, що ряд дивізій покинули Київ.

На жаль, через те, що місто було оточене німцями, планомірного виведення військ не відбулося, солдати покидали Київ невеликими групами. 19 вересня радянські війська повністю залишили Київ. Ще тиждень тривали бої під містом, однак 26 вересня Київська стратегічна оборонна операція була завершена. Радянська армія зазнала поразки.

Підсумки Битви під Києвом
Поразка під Києвом стало важким ударом для радянської армії: місто не тільки був зданий, а німці отримали контроль над Україною і її ресурсами (отже, могли спокійно продовжувати війни в зимовий час), але також армія втратила величезну кількість людей – за деякими даними втрати склали близько 700 000.

Поразка під Києвом стало однією з найбільших невдач радянської армії в перший період війни, так як саме ця операція стала причиною втрати контролю над значною частиною України. До зими 1941 року України була повністю окупована німцями, що давало їм можливість продовжувати наступ на Москву з Півдня.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Деспотія