«Новому світу – нове дозвілля!»

Після революції нове швидко входило в життя російського суспільства. Країна перейшла на григоріанський календар (після 31 січня 1918 відразу настало 14 лютого). Протягом 1918 була здійснена реформа російської орфографії (розроблена вченими ще до революції), в результаті якої відбулося спрощення правил письма.

Змінювалися незвичні назви вулиць, площ і громадських місць у великих і малих містах. Нова влада зайнялася перейменуваннями вже з перших місяців свого існування. Хвиля перейменувань посилилася після смерті В.І. Леніна.

Відкривалися санаторії і будинки відпочинку для робітників. У вихідні дні ті, хто не хотів залишатися в перенаселених квартирах, відправлялися за місто. Курортні містечка під Москвою і Ленінградом насилу справлялися з напливом відпочиваючих. Великою популярністю користувалися музеї, вхід до них був тоді безкоштовним.

Іншою формою активного відпочинку стали заняття спортом. Вони охоплювали частину соціально організованого населення – учнів, військовослужбовців, молодих робітників. Уже в роки «воєнного комунізму» розвиток фізкультурного руху розглядалося як державне завдання. Її рішення покладалося на органи Всевобуча. У країні відкрилися інститути фізичної культури.

Однак в умовах побутових труднощів і браку спортивних споруд та інвентарю пропаганда фізкультури як «гігієни» і «розрядки» великих результатів не давала. Заняття в спортивних гуртках і секціях аж до кінця 20-х рр. не носили масового характеру.

З аналогічними труднощами зіткнулися організатори нових святкових заходів, яким більшовицька влада надавала важливого значення. За допомогою нових форм організованого дозвілля передбачалося пропагувати ідеї нової влади і витіснити звичні релігійні свята та звичаї. У святковому оформленні вулиць і площ після революції брали участь відомі художники Б.М. Кустодієв, Н.І. Альтман, брати Весніни, К.С. Петров-Водкін, М.В. До- Бужинська та ін. У Вітебську окрасою міста до святкування першої річниці радянської влади керував уповноважений комісар у справах мистецтв Вітебської губернії, майбутній всесвітньо відомий художник М.З. Шагал.

У ідеологічних цілях влади організовували кампанії солідарності з «братами по класу» в зарубіжних країнах, будь то страйкуючі британські шахтарі і докери або страчені в США за сфабрикованим звинуваченням профспілкові активісти Н. Сакко і Б. Ванцетті. Мітинги по збору коштів у фонд страйкуючих були покликані показати, що радянські люди не самотні в боротьбі за ідеали революції.
Прагнучи відповідати духу епохи, привселюдно заявити про намір бути на її передових рубежах, деякі батьки давали своїм дітям незвичайні нові імена. З’явилися такі імена, як Октябрина, Владлена, Барикада, Мелор, Вилор, Рем, Роскомпарт та ін. Правда, мода на подібні новоутворення широкого поширення не отримала.

Author: Олександр
Фанат своєї справи і просто крутий чувак.