Новий вигляд СРСР

Активно змінюючи всі сторони суспільного життя, змінювалося і сама держава. Остаточно втратили реальні важелі політичної влади Рад усіх рівнів. Вони повністю потрапили під контроль партійних органів. Люди стали пов’язувати з Радами в кращому випадку надії на вирішення будь-яких побутових проблем. Ніхто серйозно не думав про те, що на практиці можна реалізувати громадянські права і свободи, про які йшлося у Конституції 1936 Головний закон держави закріпив «перемогу соціалістичного ладу», його політичну (Поради) і економічну (соціалістичну власність і систему господарства) основи . Вищим органом законодавчої влади став Верховна Рада СРСР. До цього часу, після проведення національно-адміністративного розмежування в Середній Азії та ліквідації ЗРФСР, до складу Радянського Союзу входили вже 11 республік (Азербайджанська, Вірменська, Білоруська, Грузинська, Казахська, Киргизька, Російська Федерація, Таджицька, Туркменська, Узбецька, Українська).

Представники партійної, радянської та господарської бюрократії, а також верхівка армії та органів внутрішніх справ склали новий суспільний шар, який і став фактичним господарем країни. Нова еліта отримала можливість формувати органи влади, розпоряджатися державною власністю, впливати на розподіл всіх матеріальних благ в країні. Зрозуміло, в процесі розподілу враховувалися насамперед інтереси самої бюрократії. Хоча дещо «перепадало» і простим робітникам і колгоспникам. У такому випадку пропаганда невтомно твердити про турботу партії і держави про людей праці.
Всепроникаючий контроль держави над усіма сторонами суспільного життя (аж до особистої) дозволяє говорити про те, що в Радянському Союзі сформувався особливий вид тоталітарного режиму. Його особливістю було те, що він базувався на ідеології класового переваги. Ворожим і підлягає ліквідації вважалося все те, що було пов’язано з уявленням про «буржуазної», «капіталістичної» системі. Але при цьому і приналежність до «класам трудящих» ще не була гарантією від переслідувань. Від кожного постійно потрібно доводити свою лояльність режиму.

Посилання на основну публікацію