Новий курс Франкліна Рузвельта

Переміг на виборах 1933 року Франклін Рузвельт вважається рятівником Америки. Багато хто вважає, що 1932-33 роки були моментом досягнення американської економіки дна, а кінець 1930-х були періодом підйому і розквіту.

Однак економічні показники говорять про зворотне. Після 1933 року рівень безробіття залишався на рівні 15%, що ніяк не говорить про оздоровлення економіки. Прихильники австрійської школи, видавши основною причиною початку кризи зайве втручання держави в економіку, вважають, що політика Рузвельта не тільки не привела до ліквідації кризи, а й продовжила його.

Більш того, суть стратегії Рузвельта нічим не відрізнялася від ключової ідеї Гувера. Обидва президенти були прихильниками стабілізації ринку за допомогою сильної руки держави. Всі елементи «нового курсу» Рузвельта були продовженням політики його попередника. Просто до 1933 року криза стала підходити до свого закономірного завершення, що було пов’язано не стільки з діями уряду, скільки з об’єктивними економічними принципами.

«Новий курс» Рузвельта включав в себе:

  • Насильницьку девальвацію долара;
  • Тимчасове закриття всіх банків. Через якийсь час банки знову запрацювали, отримавши кредити від держави;
  • Введення економічних планів для великих підприємств. Уряд чітко регламентував роботу приватного бізнесу;
  • Скасування «сухого» закону;
  • Підтримку сільського господарства;
  • Продовження трудової мобілізації безробітних.

Незважаючи на безліч застережень, в американській політичній практиці «новий курс» Рузвельта досі вважається найвагомішим аргументом на користь державного регулювання економіки.

Відлуння Великої Депресії ще довго залишалися невід’ємним елементом повсякденного життя американців. Моментом повного подолання наслідків кризи вважається початок Другої Світової війни, коли багато безробітних чоловіки пішли на фронт, а промисловість отримала масу державних замовлень.

Посилання на основну публікацію