Новгородська республіка — доповідь

У Новгороді, на відміну від інших князівств, влада була не у князя, а у багатих і знатних родин бояр. Новгородська республіка або як її ще називають Північно-Західна Русь не мала родючих рівнин або інших умов для розвитку сільськогосподарської праці. Тому основний промисел населення становило ремісництво, бортництво (збір меду) і хутрові промисли. Тому для успішного існування та отримання продуктів харчування, було необхідно вести торговельні відносини. Цьому відмінно сприяло знаходження Новгородської республіки на торговому шляху. Торгівлею займалися не тільки купці, активну участь брало і боярство. За рахунок торгівлі знати швидко розбагатіла і стала грати важливу роль в політичному устрої, не втрачаючи можливості прибрати трохи влади під час зміни князів.

І так після повалення, арешту, а потім і вигнання князя Всеволода відбувається повне формування Новгородське республіки. Основним апаратом влади стає – віче, саме він приймав рішення з питань війни і миру, призначав вищі керівні посади. Посади, які призначав віче виглядали наступним чином:

  • Посадник – був головною особою, правителем.
  • Далі, йшли тисяцькі – керівники ополчення.
  • Воєвода – відповідальний за правопорядок в місті.
  • Єпископ – глава новгородської церкви.

Також, саме віче вирішувало питання про запрошення князя, повноваження якого були скорочені до військового керівника. При цьому всі рішення приймалися під наглядом панів і посадника.

Такий устрій Новгорода, дозволив йому стати аристократичної республікою, основаною на вічових традиціях Київської Русі.

Посилання на основну публікацію