Нова Конституція Росії

12 грудня 1993 відбувся референдум щодо прийняття нової Конституції. 58,4% брали участь в ньому схвалили її. У Конституції були включені положення про базові права людини і громадянина – свобода слова, друку, зборів та ін. Затверджувався демократичний принцип поділу влади – на законодавчу, виконавчу і судову. Повноваження президента значно розширювалися. Він формував уряд, був гарантом дотримання Конституції, Верховним головнокомандувачем; визначав основні напрями зовнішньої політики, мав право розпускати парламент і призначати дострокові вибори, видавати укази з найважливіших проблем життя країни.

Законодавчим органом став двопалатний парламент – Федеральне Збори Російської Федерації. Його верхня палата – Рада Федерації – представляла суб’єкти Федерації. У 1990-і рр. до Ради Федерації входили керівники суб’єктів Федерації і їх законодавчих зборів. Нижню палату Федеральних Зборів – Державну Думу – належало обирати громадянам, які мають право голосу. Передбачалося, що голосування буде проводитися як за кандидатів, висунутих політичними партіями, так і по одномандатних округах (їм виділялося 50% місць). Це забезпечувало проходження до Державної Думи і найбільш популярних, яскравих політиків, і фігур, висунутих партіями.

1993 був дуже складним в історії нашої країни. Загострення соціально-економічних проблем, що викликали кризу влади, досягло найвищого напруження. Однак суспільству вдалося уникнути громадянської війни і утриматися на шляху демократичного розвитку.

Посилання на основну публікацію