Нова епоха у вітчизняній культурі

З часу петровських реформ в мистецтві, літературі, освіті та науці з’явилися принципово нові риси. Колишнє, переважно церковну освіту, просочені релігійним духом мистецтво і література в XVIII в. стали носити переважн
о світський характер. Держава активно втручалися в духовну сферу життя суспільства. Вона перебудовувалася на принципах раціоналізму, задовольняючи державні потреби у вихованні грамотних та ініціативних людей (правда, ця ініціативність була обмежена рамками абсолютизму і кріпосництва).
Розвиток світської освіти і мистецтва привело до появи в Росії людей, для яких інтелектуальна, творча діяльність стала основним заняттям. Це були викладачі та учні навчальних закладів, науковці, літератори, книговидавці та журналісти. З них формувався новий суспільний прошарок – інтелігенція (хоча саме це поняття з’явилося пізніше – наприкінці XIX ст.). Практично всі представники зароджується інтелігенції, за рідкісним винятком, були дворянами. Їх діяльність сприяла освіті всього народу, народженню нових культурних традицій. Поступово в суспільстві виникала та особлива духовна атмосфера, завдяки якій став можливий злет російської культури в наступному, XIX сторіччі.
Інтелігенція в Росії стала основним носієм суспільно-політичних ідей. Вже в другій половині XVIII в. діяльність окремих її представників (просвітителя М. І. Новикова, антикрепостников А. Н. Радищева, консерватора М. М. Щербатова) готувала основу для виникнення в країні політичних організацій.

Посилання на основну публікацію