Незалежна Індія (в 1947-1991 роки)

У 1947 р колишня індійська колонія нарешті здобула незалежність. Однак руками англійців вона виявилася розділеною на дві держави: Пакистан (від нього пізніше відколовся Бангладеш) і Індійський Союз, які формально залишалися домініонами Великобританії. Розділені за релігійною ознакою, обидві держави з самого початку виявилися різко ворожими по відношенню один до одного. У перші місяці їх існування відбувалося масове переселення мусульман в Пакистан, а індуїстів – в Індію. Переміщення населення супроводжувалося сутичками і кривавою різаниною, в якій загинули сотні тисяч, якщо не мільйони людей.

Відносини між Індією і Пакистаном ускладнювалися наявністю спірних територій, які вони не можуть поділити досі, – штатів Джамму і Кашмір.

Масові вбивства на національному ґрунті спровокували сплеск шовіністичних настроїв. У 1948 р лідер індійського національно-визвольного руху Махатма Ганді був застрелений учасником націоналістичного угруповання Хинду махасабха «за зраду» (Ганді закликав до мирного вирішення проблеми розділу).

Джавахарлал Неру

У 1949 р Індія була проголошена республікою. На перших виборах беззастережну перемогу здобув Індійський національний конгрес (ІНК), який так багато зробив для визнання незалежності країни. Його лідер Джавахарлал Неру очолив уряд.

Джавахарлал Неру (1889-1964) – випускник престижного Кембриджського університету у Великобританії. З юнацьких років брав участь в національно-визвольному русі рідної Індії, не раз обирався президентом ІНК. Очолив перехідний уряд Індії, створене британцями в 1940-х рр.

Незабаром була проведена аграрна реформа. Земля посередників-«заміндаров» вилучалася за викуп і передавалася селянам в оренду. У 1970-ті рр. влада почала активно фінансувати застосування сучасних технологій і техніки в селі. Все це допомогло до кінця 1980-х рр. в цілому вирішити продовольчу проблему.

Індійські лідери оголосили про курс на створення «суспільства соціального зразка», про переважне увагу до розвитку державного сектора, створення загальнонаціональної системи соціального страхування. Але уряд спочатку всіляко допомагало і приватному сектору в економіці. Використання ринкових методів, опора на приватну ініціативу і державні субсидії стали ключовими факторами в нарощуванні економічного потенціалу. Європейські держави отримали можливість вкладати гроші в індійське господарство.

Індіра Ганді

Через кілька років після смерті Неру ІНК очолила його дочка Індіра Ганді, при якій країна здобула перемогу у війні з Пакистаном і провела перші випробування ядерної зброї. У 1984 р армійські частини штурмом взяли оплот терористів-сикхів – Золотий храм в місті Амрітсар. Загинули сотні людей. Хоча мільйони індійців підтримали рішучі дії уряду, сикхи вважали інакше. Незабаром Індіра Ганді була вбита власними охоронцями-сикхами.

Індіра Ганді (1917-1984) – дочка першого прем’єр-міністра Індії, отримала гарну освіту за кордоном. Повернувшись на батьківщину, вона працювала в ІНК, а в середині 1960-х рр. очолила його і країну. Величезна особиста популярність дозволила їй зберегти керівну посаду, коли Конгрес розколовся. Індіра Ганді жорстко і рішуче боролася з тероризмом і з спробами відокремити від країни деякі регіони.

Після цього партію і країну очолив внук Неру – Раджив Ганді, пізніше загинув у результаті замаху терористки-смертниці.

Посилання на основну публікацію