НЕП

Нова економічна політика (НЕП) змінила в Радянській Росії існуючу в той час політику, яка називається «воєнний комунізм». Це ціла епоха, незважаючи на те, що етапи її існування склали всього десять років. Вона була прийнята в 1921 році на Десятому з’їзді РКП (б). Основна мета проголошення НЕП – відновити народне господарство, яке було зруйновано двома (Першої Світової та Громадянської) війнами.

Стан країни в період двадцятих років можна назвати нестабільним. Вся Совєтська Росія була в руїнах і була такою, що втратила значну частину своїх територій в результаті руйнівних воєн. Після подій Жовтневої революції з Росією припинили відносини такі країни як США, а потім протягом року Франція і Англія. У 1919 році Антантою – Верховною Радою військового союзу кількох провідних капіталістичних країн було оголошено про те, що вони припиняють всі економічні зв’язки з Росією.

Економічна блокада, яка була знята на початку 1920 року, супроводжувалася ще й військовою інтервенцією. Західними державами робилася спроба організації, так званої золотої блокади, що означало, що радянський золото не могло бути платіжним засобом в міжнародних взаєморозрахунках.

В ідеології більшовиків був потрібний незмінний курс на будівництво комунізму. Щоб успішно здійснити цей проект, потрібна була основа, як матеріально-технічна, так і соціально-культурна. Колишню політику, яка проводилася до початку НЕПу, налаштувала селянське суспільство проти влади. Для них нова влада асоціювалася з продзагонами, які відбирали хліб. Особливо незадоволені були продрозверсткою. Для відновлення економіки були потрібні великі зміни. Вони і стали передумовами НЕП.

Для зняття соціальної напруженості в країні, Десятим з’їздом було прийнято цілий комплекс заходів, в які входили:
– Введення продовольчого податку (як альтернатива скасованої продрозверстки);
– Введення дозволених ринкових відносин з денаціоналізацією малих підприємств;
– Правові гарантії, що стосуються приватної власності, плюс скасування цілого ряду монополій (державних);
– Концесійні договори із зарубіжними компаніями (щоб поліпшити міжнародну обстановку).

Сутністю НЕПу можна назвати встановлення балансу між ринковими і плановими інструментами, якими регулювалася економіка країни. Що давала НЕП?
1. Забезпечення значних темпів зростання в сфері народного господарства в Росії.
2. Зниження бюджетного дефіциту.
3. Збільшення запасів іноземної валюти і золота при активному спілкуванні з зарубіжними країнами;
Якщо підвести підсумок, то можна відзначити, що до 1924 року долар і фунт стерлінгів став дешевше, ніж золотий червонець.

Завдяки заходам, проведеним за часів початку НЕПу, стали широко використовувати в торгівлі комерційні кредити. Банками трималися під строгим контролем і взаємне кредитування організацій і регулювання розмірів комерційних кредитів. Під час розквіту нової політики, близько вісімдесяти відсотків усіх угод із продажу товарів обслуговувалося саме кредитуванням в банках. Отримало великий розвиток такий вид кредитування, як довгостроковий. Промисловість на стадії відновлення постійно вимагала нових інвестицій. Так були створені «Електробанк» і «Торгово-промисловий банк СРСР» – вони стали першими радянськими банками.

За часів НЕПу відновили тарифно-митне регулювання для зовнішньої торгівлі а також багато інших функцій, що існували в митних органах. Перші тарифи за європейською вивізного і привізний торгівлі були затверджені в 1922 році.

З введенням НЕПу вирішено було усунути такі особливості в житті Росії, які були при воєнному комунізмі:
– Не стало зрівнялівки, так як знялися всі обмеження збільшення заробітної плати, якщо було зростання продуктивності праці працівника.
– Не стало трудових армій, в зв’язку зі скасуванням обов’язкової трудової повинності.
– Були зняті обмеження на зміну однієї роботи на іншу.

Посилання на основну публікацію