Народи СРСР у боротьбі з фашизмом

У хвилину смертельної небезпеки перед обличчям фашистського агресора, багатонаціональний радянський народ згуртувався в єдину армію, метою якої був захист рідної землі від окупантів.

Народи СРСР на фронтах війни
На захист держави повстали всі етноси і соціальні групи, що проживають в СРСР. Червона армія включала в себе безліч національних бригад і дивізій. Плече до плеча з росіянами, білорусами й українцями билися народи Середньої Азії, Прибалтики, Сибіру, Кавказу, Північних і Далекосхідних автономних округів.

Під час одного з перших боїв Великої Вітчизняної війни битві за Брестську фортецю, загинули представники більше 30 національностей Радянського держави. Взаємовиручка і згуртованість різних народностей проявилася в героїчний захист єдиної для всіх на той час столиці – Москви.

У свої чергу російські солдати вступали в боротьбу за звільнення Мінська, Риги, Кишинева, Таліна, Вільнюса Грозного, Нальчика, Черкеська.

Подвиги народів СРСР
Подвиги, які на початковому етапі війни вчинили російські солдати А. Панкратов, А. Матросов, В. Васильківський, які закрили власним тілом амбразури ворогів, пізніше повторили естонець І. Лаар, єврей Е. Бєлінський, білорус П. Костючок, молдаванин І. Солтис.

Високого звання Героя СРСР були удостоєні представники 34 національностей. Багатонаціональним було і партизанський рух, що діє в Україні та Білорусі членами загонів партизанів і підпільників були татари, грузини, узбеки, євреї і казахи.

Безліч стратегічних об’єктів було евакуйовано з окупаційних територій у східні автономні республіки, разом з ними переміщалися і сотні тисяч біженців з центральних і західних регіонів СРСР. Сотні узбецьких, киргизьких, татарських сімей брали під свій дах евакуйованих російських та українських людей.

Поряд з усіма, представники східних етносів трудилися на заводах, забезпечуючи фронт зброєю. Для підняття загального духу, на евакуйованих підприємствах проводилися Всесоюзні змагання, які дозволяли не тільки підвищити продуктивність, але й відчути узагальненість цілей, що було дуже важливим у воєнний час.

У перші дні війни, громадяни союзних республік, ініціювали збір коштів для потреб армії. За народні гроші, вже в 1942 році було побудовано більше 2 тис. бойових літаків, 8 підводних човнів, десятки тисяч мінометів.

«Подяка» Сталіна
У період військових дій, вождь держави Рад, всіляко підкреслював своє захоплення мужністю національностей СРСР у боротьбі з агресором, що підкріплювалося щедрим нагородженням бойовими нагородами представників різних етнічних груп.

Однак на завершальному етапі війни, ставлення до неросійських народів кардинально змінилося деякі з них були піддані депортації. Особливо жорстке ставлення було до німців, які проживають на території СРСР, яких по завершенню війни уряд назвав шпигунами і диверсантами.

Яскраво охарактеризувало відносини Сталіна до багатонаціональної армії, його виступ на прийомі на честь Радянських військ восени 1945 року. Вождь у своїй промові зробив акцент на тому, що перемога над фашистами заслуга виключно росіян, українців і білорусів воїнів. Доблесні подвиги інших народів були цим перекреслені.

Посилання на основну публікацію