Міжнародні організації в сучасному світі

За останні десятиліття склалася розвинена і багаторівнева система взаємодії народів і держав. Найбільш представницьким і авторитетним органом є Організація Об’єднаних Націй (ООН).

Генеральна Асамблея ООН визначає загальні, принципові напрями, якими міжнародне співтовариство повинне приділяти першочергову увагу. Рада Безпеки ООН наділений особливою відповідальністю за підтримання миру. Він має право застосовувати санкції, а в разі виникнення загрози миру – приймати військові заходи. Міжнародний суд ООН покликаний вирішувати спірні питання міждержавних відносин. Економічний і соціальний рада ООН (ЕКОСОР) виробляє рекомендації щодо вирішення проблем розвитку, забезпечення прав людини. Питаннями розвитку і поглиблення міжнародного співробітництва займаються Конференція з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Організація з промислового розвитку (ЮНІДО), Організація з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). Вирішенню соціальних проблем сприяє Міжнародна організація праці (МОП), створена ще в 1919 р

За забезпечення світової безпеки людей в ядерній сфері відповідає МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії). Боротьбу з розповсюдженням епідемічних захворювань веде Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ).

Велику роль у розвитку інтеграції та співробітництва між державами грає Світова організація торгівлі (СОТ). Її завдання – сприяти поглибленню міжнародного поділу праці та запобігання «торгових воєн». Міжнародний валютний фонд (МВФ) допомагає своїм членам підтримувати стабільність курсу валюти за умови виконання його рекомендацій у сфері економічної політики. Світовий банк надає країнам, що розвиваються позики на пільгових умовах для проведення економічних перетворень.

Впливовою міжнародною організацією є Рух неприєднання. Принципи неприєднання до військових блоків були прийняті 25-ма державами на Бандунгской конференції (Індонезія) в 1955 р з ініціативи лідерів Індії (Дж. Неру), Єгипту (Г.А. Насер) і Югославії (І.Б. Тіто). Організаційно Рух неприєднання оформилося в 1961 р на конференції в Белграді. В даний час в рух входять 120 держав Азії, Африки та Латинської Америки.

У післявоєнні роки виникли також регіональні організації, проголошують своєю метою підтримання миру і стабільності в певних районах планети.

До них відносяться Африканський союз (АС), Організація американських держав (ОАД), Організація ісламська конференція (ОІК), Організація Північноатлантичного договору (НАТО) та ін. Результатом розвитку інтеграційних процесів стала поява Європейського союзу (ЄС), Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), Південноамериканський союз, Організації Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС).

Велику роль у підтримці міжнародного миру і стабільності відіграє Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Вона була створена в 1995 р за рішенням учасників регулярно проводилися з 1973 р Нарад з безпеки і співробітництва в Європі. В даний час її членами є 56 держав Європи, Азії та Північної Америки. ОБСЄ відіграла велику роль у мирному врегулюванні багатьох конфліктів, у тому числі і на території СНД.

Великий вплив на світовий розвиток надають стали регулярними зустрічі глав найбільш розвинених країн світу – так званої «Великої вісімки» (США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Канада, Росія). Авторитет і могутність цих держав надає велику вагу рішенням, які вони спільно приймають.

Після трагедії 11 вересня 2001 року в США, що забрала тисячі життів, провідні країни світу домовилися в боротьбі з міжнародним тероризмом, створивши глобальну антитерористичну коаліцію.

Посилання на основну публікацію