✅Місто Троя в грецьких міфах

Місто Іліон, або Троя, з ім’ям якого були пов’язані події Троянської війни, був колись найзнаменитішим і могутнім містом Передньої Азії. Згідно еллінським сказанням, він разом з високотвердинною фортецею своєї Пергамом стояв в родючій, горбистій країні, між відрогами Іди і Геллеспонтом. З двох сторін Трою зрошували дві річки: Сімоіс і Скамандр; обидві вони протікали по широкій долині і впадали в найближчий затоку моря. В незапам’ятні стародавні часи, задовго до побудови Трої, по схилах Іди жив народ тевкри, яким правив цар Тевкр, син бога річки Скамандра і німфи Ідеї. Тевкр дружелюбно поселив у себе Дардана, сина Зевса і плеяди Електри: втікши під час голоду з батьківщини своєї, з Аркадії, Дардан оселився спершу на острові Самотракію, а звідси перейшов на фрігійський берег Азії, в області царя Тевкра. Все це було ще до побудови Трої.

Цар Тевкр радо прийняв його, віддав йому в подружжя дочку свою Батейю і відвів йому смугу землі; на тій землі Дардан збудував місто Дардан. Троянське плем’я, заселивши це місто і його околиця, стало називатися дарданов. У Дардана був син Еріхфоній: він підкорив під свою владу всю троянську землю і шанувався своїми сучасниками як найбагатший з смертних. Три тисячі шелкогрівих кобилиць паслося у нього на луках. Дванадцять з них володіли такою легкістю і швидкістю, що фрігійці прозвали їх породженнями бурхливого Борея: носилися вони по волнующимся нивах і не збивали копитами класів, носилися по залитому хвилями узмор’ю і не стосувалися хвиль, що не мочили в їх піні швидких ніг своїх.

Еріхфонію успадковував син його Трос, на ім’я якого народ став називатися троянцями. У Троса було три сини: Іл, Ассарак і Ганімед. Не було на землі людини, яка могла б зрівнятися з Ганимедом красотою; батько богів і людей, міродержец Зевс велів своєму орлу викрасти отрока на Олімп: тут жив він між безсмертними богами і служив Зевсу – наповнював за трапезою його кубок. Цареві ж трос взамін викраденого сина Зевс дарував упряж божественних коней. По смерті батька Іл і Ассарак розділили між собою його царство.

Ассарак став родоначальником дарданскіх царів; у нього був онук Анхис – юнак такої краси, що їм зачарувалася сама Афродіта. Від шлюбу Анхиса з богинею народився герой Еней, колишній під час Троянської війни царем над дарданов. Іл, старший син Троса, був родоначальником царів троянських. Раз прийшов Іл у Фрігію і переміг на змаганні всіх бійців; в нагороду за перемогу фригийский цар дав йому п’ятдесят юнаків та п’ятдесят дів, дав ще, за велінням оракула, строкату корову і заповів: де зупиниться корова, там нехай він побудує місто. Іл пішов за нею слідом і йшов до піднесення, згадуваної пагорбом фригийской Ате, – тут корова зупинилася.

Богиня Ате, руйнувальниць людей, омрачітельніца розуму, осмілилася колись збентежити розум самого Зевса, за що була низвергнута їм з Олімпу; вона впала на землю у Фрігії, поблизу пагорба, названого згодом її ім’ям. На цьому-то пагорбі Іл і побудував знаменитий місто Трою (Іліон). Приступаючи до побудови Трої, він просив у Зевса доброго знамення і, прокинувшись уранці, і побачив перед своїм шатром кинутий з небес на землю Зевсом Палладіон – дерев’яне зображення Афіни Паллади, три лікті вишина. Богиня представлена ​​була зі списом у правій руці, а в лівій з веретеном і пряжею. Зображення Афіни мало служити заставою божественної допомоги, оплотом і захистом громадянам виниклого міста. Радісний, приступив тоді Іл до споруди Трої і для зберігання Палладіон спорудив храм. Збудувавши Трою, він обгородив її високими стінами з бійницями. Нижня ж частина міста Трої обнесена була стеною пізніше – при сині Іла, Лаомедонт.

Одного разу до Лаомедонт прийшли Посейдон з Аполлоном: за якусь провину Зевс послав їх на землю і звелів провести рік на службі у смертного. Боги, не відкриваючи свою божественність, запропонували Лаомедонт – за відоме винагороду – обвести його місто Трою стеною. Як колись Зет і Амфіон споруджували стіни Фів, так трудилися над побудовою троянських стін і Аполлон з Посейдоном. Потужний Посейдон доклав чимало сил; він з надр землі викопував кам’яні брили, тягав їх до Троє і складав з них стіну; Аполлон же приводив у рух камені звуками струн своєї ліри: самі собою складалися камені, і сама собою споруджувалася стіна. Побудована богами твердиня була б неразрушими – ворогам Трої ніколи не розгромити б її, але разом з богами в будівництві укріплень брав участь і смертний – Еак, родоначальник сильних Еакід, до роду яких належали Теламон і Аякс, Пелей і Ахілл; частина стіни Трої, споруджена Еаком, була разрушімим.

У міфах про Геракла розповідається, як вчинив віроломний Лаомедонт з Аполлоном і Посейдоном і як він був покараний за своє віроломство. Геракл пішов на нього війною і взяв Трою; потужний Теламон, син Еака, перший увійшов на міську стіну – в тому місці, де працював батько його. Із усієї родини царя при цьому розгромі Трої залишилися в живих тільки Гесиона, дочка Лаомедонта, та меньшой син його малолітній Пріам. Гесиону Теламон взяв собі в дружини і повіз із собою з Трої на Саламін; Пріам ж, з дозволу Геракла, був залишений в Троє і став згодом царем троянської землі.

Під його владою місто розцвів знову і став так само слави і могутності, як і в колишні часи. Цар Пріам помер у глибокій старості. Жив він з дружиною своєю Гекубой в багатому, блискучому палаці, у фортеці Пергам, оточений численним і квітучим потомством, і всі заздрили його багатства й слави й шанували його найщасливішим з людей. Але не слід звеличувати щастя смертного, поки не дійшов він до межі життя. У великій скорботі закінчив дні свої старий цар Трої Пріам.

Троянська війна, спустошували його царство в продовження десяти років, зробила місто Трої знаменитим у давньогрецьких міфах, але закінчилася його загибеллю. У прах пала високотвердинная, крепкостенная Троя, упав під мечами ворогів і сам старець Пріам з усіма синами своїми; престаріла ж Гекуба і всі царівни, дочки Пріама, відведені були в неволю.

Посилання на основну публікацію