Міланський період творчості Леонардо да Вінчі

Незабаром після 1480 Леонардо да Вінчі покинув Флоренцію, здійснив подорож на схід і деякий час перебував на службі у каїрського султана. Близько 1484 герцог Людовик Мавр (Lodovico il Moro) закликав Леонардо в Мілан, де він прожив до 1499 р віддавшись широкої та плідної художньої діяльності. Одне з головних його творів цього міланського періоду була колосальна кінна статуя герцога Франческо Сфорца, яку сучасники визнали чудом мистецтва і яка до закінчення свого була зруйнована французькими стрілками під час навали 1499 Проекти і малюнки цього пам’ятника збереглися в віндзорської бібліотеці. Разом з тим Леонардо керував будівництвом міланського собору та інженерними роботами з проведення мартезанского каналу.

 

З картин Леонардо да Вінчі до міланського періоду відносяться: чоловіча поясний портрет в природну величину і невеликий жіночий портрет в профіль (в Амброзіанська бібліотека); прекрасний жіночий портрет, відомий під ім’ям «Прекрасна Ферроньера» і знаходиться в Луврі; Мадонна з барельєфом (оригінал якої належав лорду Уорвіку), «Мадонна в скелях» (дві копії, в Луврі і в галереї лорда Суффолка); воскреслий Христос між святими Леонардом і Лучіей (в берлінській галереї, мабуть, незакінчений).

Посилання на основну публікацію