Маніфест 17 жовтня 1905 року – суть і значення

Жовтневий маніфест (Маніфест 17 жовтня 1905 роки) – законодавчий акт, розроблений урядом і підписаний Імператором Миколою 2 з метою покласти край численним заворушенням і страйкам робітників і селян.

Маніфест став реакцією уряду на безперервні страйки і народні виступи, що проходять в країні з 12 жовтня, автором документа став С. Ю. Вітте.

«Найвищий маніфест про вдосконалення державного порядку» був вимушеним заходом, на який пішов Микола 2, щоб стабілізувати обстановку. Суть маніфесту полягала в тому, щоб піти на поступки робітникам і виконувати ряд їх вимог – дати цивільні права і свободи – тим самим припинивши хаос в країні.

Передумови створення Маніфесту

Даний документ став одним з найпомітніших подій в період першої російської революції 1905-1907 років і був її своєрідним підсумком.

На початку 20 століття економічна і політична ситуація в Росії була дуже складною. Скасування кріпосного права сильно змінило економіку країни, однак стара система (самодержавна монархія) не могла адекватно реагувати на зміни, що відбуваються і підтримувати новий тип економіки. У країні стався промисловий спад, так як на заводах працювати було нікому, внутрішній борг країни зростав з кожним днем, а кілька поспіль неврожайних років призвели до того, що країна голодувала. Економічна криза, а також невдачі Росії на військовому поприщі призвели до того, що влада викликала все менше довіри у народу.

Робочі, яким було нічого їсти, вимагали, щоб їх наділили цивільними правами і дали більше свободи, щоб економіка могла регулюватися не тільки указами государя, але і волею народу. У цей період стало все частіше звучати гасло – «геть самодержавство».

Незважаючи на невдоволення, уряд ще сяк-так справлявся з ситуацією, однак після трагічних подій «Кривавої неділі», коли мирна демонстрація робітників була розстріляна імператорськими військами, зупинити революцію було вже неможливо. По всій країні почалися бунти і страйки – люди вимагали повалити Імператора.

Пік страйків припав на жовтень, коли страйкувало понад 2 мільйони осіб. Страйки супроводжувалися погромами і кривавими зіткненнями.

Реакція уряду на революцію. Створення Маніфесту 17 жовтня 1905 року

На початку революції уряд намагався впоратися з ситуацією випускаючи численні законодавчі акти і укази, а також застосовуючи силові методи. Зокрема, Микола 2 випустив спочатку указ, згідно з яким кожен громадянин або група громадян могли подати на розгляд документ про зміну державного ладу, але потім відразу ж вийшов другий указ – він говорив про те, що вся влада належить виключно імператору. Зрозуміло, народ був незадоволений тим, що їм намагаються дати права лише на папері. Демонстрації розгорялися сильніше.

У травні 1905 року на розгляд до Думи надійшов новий законопроект, який передбачав створення в Росії абсолютно нового законотворчого органу, який би став своєрідним посередником між государем і народом – цей орган займався б розглядом пропозицій громадян та процесом внесення відповідних поправок в офіційне законодавство. Імператору подібний законопроект не сподобався, його зміст за наказом Миколи 2 було змінено на користь самодержавства і влади монархії.

Коли бунти досягли піку, Микола 2 змушений був повернутися до першої редакції нового законопроекту, тому що іншої можливості зупинити криваві події не було. Він видав наказ негайно скласти текст Маніфесту.

Маніфест поклав початок новому державному ладу – конституційній монархії.

Зміст Маніфесту 17 жовтня 1905 року

Новий царський Маніфест, перш за все, давав ряд свобод громадян та суспільних інститутів. Проголошувалася свобода слова, свобода зібрань та свобода створення спілок і громадських організацій. Відразу ж після видання Маніфесту в Росії було створено понад сотні самих різних товариств і об’єднань.

Маніфест також давав виборче право тим верствам населення, які раніше їм не володіли. Суть цього була в тому, щоб дати можливість брати участь в долі країни всім верствам населення, незалежно від стану і матеріального становища. Це було початком демократичного суспільства.

Нововведенням було також те, що всі законопроекти тепер розглядалися і затверджувалися державною Думою, імператор перестав бути одноосібним правителем і законотворцем, його влада ослабла.

Підсумки Маніфесту 17 жовтня 1905 року

Незважаючи на те, що прийняття Маніфесту зупинило революцію і стало важливим кроком у розбудові українського суспільства, крок цей був лише проміжний, так як він не задовольняв вимог суспільства повністю.

Маніфест давав виборче право практично всім громадянам, проголошував ряд демократичних свобод і ознаменував собою перехід Росії на новий рівень державного управління. Одноосібна влада монархії значно ослабла, з’явився більш сучасний законодавчий орган, який повинен був враховувати інтереси народу.

На жаль, небажання імператора відпускати владу призвело до того, що він залишив за собою одноосібне право розпустити Думу в будь-який момент, що, фактично, зводило нанівець всі прийняті зміни. Маніфест прослужив кілька років, однак не зміг повністю задовольнити вимоги народу. У 1917 році відбулася нова революція і монархія була повалена.

Посилання на основну публікацію