Людина у себе вдома

У будинках ремісників чи купців на першому поверсі зазвичай розташовувалася майстерня або лавка, на другому – житлові приміщення господарів. Прислуга часто тулилася на горищах.
Навіть у багатих будинках майже всі кімнати були прохідними: потреба усамітнитися не характерна для людей того часу. Лише у палацах знаті з’явилися особисті кабінети.
Інтер’єри багатих будинків пишно прикрашалися. Стіни кімнат розписували, оббивали тканинами, шкірою або паперовими шпалерами. З’явилася мода на гобелени. Підлоги покривали килимами або циновками, викладали керамічною плиткою. Європейцям був уже відомий паркет, але навіть у палацах він ще залишався рідкістю.
Серйозною проблемою залишалося освітлення. У будинках попроще віконця закривали слюдою, тканиною або папером. У багатих будинках з’явилися шибки, хоча і вельми відмінні від нинішніх: вони складалися з невеликих товстих шматків скла, вставлених у свинцеву оправу. Світла в будинку стало більше, але його все одно не вистачало. Вечорами використовували смолоскипи, свічки, вогонь каміна і вогнища.
Камін і вогнище служили і для обігріву осель, але їх тепла було недостатньо. З XVI в. широко використовувалися печі. Проте в будинках бувало холодно, їх мешканцям доводилося тепло одягатися.

Обстановка будинків змінювалася швидше, ніж їх зовнішній вигляд. Меблі були більш схильна примхам моди. Однак у бідняків меблів майже не було: пара табуретів або лав, старий бочонок замість столу да оберемок соломи – от і все. У багатьох же будинках меблів стає помітно більше, ніж раніше. Зазвичай найприкметнішим предметом в будинку була величезна ліжко – найчастіше з пологом, необхідним для захисту від комах. Для зберігання речей і для сидіння використовувалися великі скрині. Приблизно в цей час такі скрині здогадалися ставити вертикально – з’явилися шафи. Стіл був звичайним атрибутом багатого будинку, а ось крісло найчастіше було тільки у глави сімейства; інші сиділи на довгих лавах. З’являється мисник – прообраз посудного шафи, в якому виставлялася на огляд гостей найбільш цінна посуд, а також «кабінет» – секретер. Меблі були предметом гордості господарів, її любовно розписували, прикрашали різьбленням або інкрустаціями з дерева, срібла або слонової кістки.

Посилання на основну публікацію