Ліквідація системи апартеїду

Не у всіх країнах колонізатори були готові передати владу африканського більшості навіть після того, як метрополії відмовилися від своїх колоній. У деяких країнах Африки білі створили власні диктатури, пригнічує місцеве населення на основі системи апартеїду, яка нагадувала расистські порядки в південних штатах США. При цьому відмінність від Америки полягала лише в тому, що в африканських державах білі становили меншість їх жителів.
У 1910 р був створений Південно-Африканський Союз (ПАС), до якого увійшли британські колонії півдня континенту. ПАС отримав статус домініону – самостійної держави в складі Британської імперії. У 1961 р ПАС був перетворений в незалежну Південно-Африканську Республіку (ПАР). З 1948 р до влади в Південній Африці прийшла Націоналістична партія. Її лідери прийняли расові закони, які позбавляли чорношкіре населення і представників інших рас прав громадянства на території ПАР. Більшості африканців довелося переселитися в крихітні автономні «держави» – бантустани. Жителі бантустанов змушені були найматися на роботу в ПАР на умовах, вигідних білому меншості. Будь-які прояви невдоволення жорстоко придушувалися владою, поліція розстрілювала демонстрації.
Боротьбу чорношкірого населення очолив Африканський національний конгрес (АНК). Лідер радикального крила АНК Нельсон Мандела заявив про необхідність збройного опору, створив підпільну організацію «Спис нації», але був заарештований в 1964 р і засуджений до довічного ув’язнення.

За підтримки ПАР в 1965 р в Родезії виникло ще одна держава апартеїду. ПАР відмовилася також надати незалежність колишньої британської колонії Намібії. У Родезії та Намібії розгорнулася партизанська війна проти апартеїду. Партизан підтримували уряди африканських країн, що межували з ПАР. Армія ПАР час від часу нападала на південні райони цих країн, які отримали назву «прифронтових». США негласно підтримували ПАР.
На честь кого була названа Родезія? Чому ця назва в 1980 р було змінено на вимогу негрів?
У 1980 р лідери білих в Родезії змушені були домовитися з партизанами про освіту багаторасового держави Зімбабве.
У 1989 р Націоналістичну партію в ПАР очолив прихильник демократичних перетворень Фредерік де Клерк. Потім він став президентом країни. Скоро де Клерка стали називати «південноафриканським Горбачовим». Під його керівництвом закони апартеїду були скасовані. Був звільнений Мандела, надана незалежність Намібії. Проте звільнення проходило негладко. Відбувалися зіткнення між африканцями, частина білих перейшла до організації терактів проти чорних лідерів. Але в кінцевому рахунку ситуація стабілізувалася. У 1994 р президентом ПАР був обраний Нельсон Мандела.

Посилання на основну публікацію