Культура і побут російського народу в XVII столітті

Побут, суспільне життя та культура російського народу в XVII столітті характеризувалися дуже невизначеним вектором свого розвитку. У свідомості людей старина змішалася з активним впровадженням різних нововведень.

Старі життєві уклади почали поступово відходити, але нові ще не були остаточно прийняті. На початку XVII століття, коли держава огортала смута, на культуру не впливала ні церква, ні державна влада.

Тому в цьому періоді, вперше за всю історію російської культури, помічаються спроби впровадження свободи слова й думок. Російська громадськість поступово починала вступати в Новий час. Основою мистецтва ставала особистість людини, а не суспільство в цілому.

Просвітництво та наука в XVII столітті
У XVII столітті значно зростає відсоток грамотного населення. Починає зароджуватися ділова писемність. У побут поступово почали входити друковані книги, проте їм ще не вдається витіснити рукописи.

Випускаються перші друковані посібники з арифметики і граматики, що дозволяє збільшити кількість грамотного населення серед нижчих верств суспільства. У період протистояння старообрядницької і православної церкви, початкові школи починають відходити від монастирського початку і набувають світського характеру.

Сім’ї бояр і купців починають наймати для своїх дітей спеціально навчених вчителів, іноді іноземців, які вели заняття вдома. Наукові відкриття також були дуже значні. Медичні знання, як і раніше, базувалися на лікуванні травами, однак починає зароджуватися процес обміну досвіду з іноземними лікарями.

Відкриваються перші заклади для навчання лікарів і фармацевтів. Значна увага в XVII столітті приділялася розвитку астрології: російська громадськість дізнається про навчання Коперника і починає на її основі розвивати власні погляди на геліоцентричну систему.

Література в XVII столітті
У першій половині XVII століття для літературного процесу було характерним опис трагічних подій Смутного часу.

Історичні думи були наскрізь просякнуті патріотичними почуттями і закликами до боротьби з іноземними загарбниками – в них прославлялися герої, які захищали Вітчизну і простий російський народ, який піддавався важким пригноблених, але все – таки зміг вистояти в нерівному бої.

Також в літературі були поширені літописи, які створювалися переважно духовенством старообрядницької церкви. Яскравим прикладом цьому є «Житіє протопопа Авакума» – біографічний розповідь автора про власні життєвих стражданнях, спровокованих розколом у церкві. У літературу також починає входити новий жанр – реалістична повість, яка пізніше виступить базою для зародження публіцистики.

Архітектура і будівництво в XVII столітті
У XVII столітті зодчества хитнулися вельми значні зміни. На заміну дерев’яним будівлям приходять цегляні і кам’яні. У храмовій архітектурі з’являються елементи бароко, пізніше отримав назву «московського наришкинського бароко».

Разом з церковними спорудами, починається активне будівництво громадських будівель: повної реконструкції піддається будівлю Кремля, створюються величезні торгові приміщення у великих містах.

Мистецтво в XVII столітті
У XVII столітті в Росії почало активно розвиватися театральне мистецтво. Так як церковною владою почалося активне гоніння скоморохів (вони були визнані духовенством служителями сатани), на зміну їм прийшли перші організовані придворні театральні трупи.

Живопис почала набувати світський характер, до кінця століття вона вже змінила свої старі традиції, і повністю прийняла характер нового часу.

Посилання на основну публікацію