Криза непу

Посилення державного регулювання радянської економіки виразилося в тому, що промисловість, не знижуючи ціни на свої вироби, набувала в умовах майже повної монополії продукти сільського господарства за штучно заниженими цінами. У результаті селяни почали скорочувати продаж своєї продукції. Вони вивозили на ринок мінімальну кількість продуктів (тільки для того, щоб отримати гроші для сплати податку та покупки самого необхідного).
Цей факт означав, що почалося справжнє широкомасштабне селянський опір існуючим порядкам. Влада зі своїми далекосяжними планами «вперлася» у мужика. План хлібозаготівель на 1927 був провалений. Цим були зведені нанівець можливості експорту зерна та закупівлі за кордоном на виручені кошти промислового обладнання. Курс на індустріалізацію опинився під загрозою. Криза хлібозаготівель загострив і прискорив соціальні та політичні процеси в СРСР.
XV з’їзд ВКП (б) У грудні 1927 р провозгласгш курс на колективізацію селянських господарств. У січні 1928 вище керівництво країни вирішило застосувати надзвичайні адміністративно-політичні заходи для збільшення заготівель сільгосппродукції і конфіскувати надлишки хліба у селянських господарств, що мали великі запаси.
До проведення заготовок залучили органи ОГПУ і міліції, на місця було відряджено близько 30 тис. Партійних і радянських працівників. Надзвичайні заходи дозволили значно збільшити заготівлі хліба, але його все-таки виявилося набагато менше, ніж було необхідно. У червні 1928 р хлібні біржі Європи потрясла сенсація – Радянський Союз закупив 9 млн пудів пшениці!
Сухаревский ринок. 20-і рр.
У той же час ставлення селян до влади різко погіршився. Почастішали терористичні акти проти її представників. Селяни скорочували посіви, продавали інвентар і техніку, займалися самогоноварінням на продаж, деякі поринули у міста.
Суперечності суспільства підійшли до такої критичної межі, що вирішити їх в рамках непу стало неможливо.
Підведемо підсумки
Після військово-комуністичних експериментів періоду Громадянської війни більшовики були змушені проголосити нову економічну політику, допускавшую повернення ринкових елементів в економіку країни при збереженні адміністративно-командних важелів в її управлінні. Перехід до непу сприяв відновленню країни, але протиріччя між ринковими та адміністративно-командними принципами викликали часті збої господарського механізму. Вони посилювалися в міру повороту країни до проведення індустріальної модернізації, що зажадало кардинальної перебудови всієї економічної системи.

Посилання на основну публікацію