Космологія

Вивчення космічних променів і поява гігантських телескопів значно розширили уявлення людини про Всесвіт. За допомогою радіоспектрального аналізу була доведена хімічна однорідність Всесвіту, що складається з одних і тих же елементів, будь то Земля або зірки. Була відкрита дев’ята планета Сонячної системи – Плутон. Вченим вдалося встановити, що туманності на небосхилі – не що інше, як галактики (вперше це було доведено стосовно до туманності Андромеди). Всесвіт стала усвідомлюватися як сукупність безлічі галактик і різноманітних за величиною, щільності і температурі зірок.
Астрономічні спостереження свідчили про застосовність теорії відносності до пояснення космічних явищ. Російський математик А. А. Фрідман висунув гіпотезу про розширення Всесвіту. Американський вчений Е. Хаббл на основі спостережень за зміщенням ліній спектра надав цій гіпотезі емпіричне обгрунтування. Саме в процесі розширення Всесвіту виникали зірки і галактики. У другій половині XX в. в науковому світі утвердилася ідея про походження Сонячної системи з газово-пилової хмари.

Посилання на основну публікацію