Комсомол (ВЛКСМ)

Найкрупніші партії багатьох країн світу мають молодіжне крило. Особливо ця практика поширена в партіях, які зливаються з державним апаратом і служать опорою авторитарного суспільства. При єдиній партії Радянського Союзу теж існувала молодіжна організація – комсомол.

 

Спілки робітничої молоді

 

Формування союзів, які пізніше стали основою комсомолу, почалося незабаром після Лютневої революції. В Петрограді, а пізніше і в інших містах Росії при партійних осередках РСДРП(б) формувалися Соціалістичні спілки робітничої молоді (ССРМ). До жовтня 1917 року кількість таких спілок було настільки велике, що знадобилося створити для них координуючий орган. Через три дні після Жовтневого перевороту в Петрограді розпочався установчий з’їзд спілок робітничої молоді, який проголосив створення Російського союзу комуністичної молоді (РКСМ).

 

Перші роки РКСМ і ВЛКСМ

 

ВЛКСМВ початку свого існування РКСМ не був загальної організацією. Він об’єднував лише людей, дійсно відданих більшовицької ідеології. Проте до 1922 року членство в комсомолі вже було обов’язковою ознакою лояльності влади, а початку тридцятих років і стало майже поголовним в містах. Шлях в комсомол був закритий молоді з «класово ворожим» походженням та представникам релігійних сект. Виключення з комсомолу гарантовано вело до втрати кар’єрних перспектив і виключення з вищого навчального закладу.

 

Після смерті Леніна комсомолу було присвоєно його ім’я. Одночасно організація перетворилася з російської у всесоюзну. Так з’явилася знаменита абревіатура ВЛКСМ. До 1943 року комсмол входив до складу Комуністичного інтернаціоналу молоді, тому на перших комсомольських значках розташовано напис КІМ. Лише після війни її замінило назву всесоюзної організації.

 

Завдання комсомолу

 

В комсомол приймали з 14 років, а переривалося членство в союзі в 28 років. Природно, що саме комсомольці були найактивнішою частиною населення СРСР. При реалізації будь-яких починань уряду в авангарді виявлялася головна молодіжна організація країни. У тридцяті роки комсомол взяв шефство над школами всеобучу, ликвидировавшими безграмотність. На селі комсомольці стали головними пропагандистами об’єднання селянських господарств у колгоспи.

 

Багато комсомольці проходили активну фізичну підготовку, здавали норми ГТО, нормативи зі стрільби і топографії. Навички комсомольців згодилися в роки Великої Вітчизняної війни. Тисячі членів ВЛКСМ проявили героїзм на фронті. На окупованих територіях комсомольці склали основу підпільних організацій. Як мінімум, одна з них, «Молода гвардія» в місті Краснодон повністю складалася з комсомольців.

 

Діяльність комсомолу в післявоєнні роки

 

Після війни комсомол залишався опорою компартії. Але характер взаємодії ВЛКСМ і КПРС змінився. На зміну воєнізованим організаціям і комсомольським агитотрядам прийшли масштабні проекти освоєння азіатської частини СРСР. Першим таким проектом було освоєння цілини. За ним послідував ряд комсомольських будівництв: Саяно-Шушенська ГЕС, Волзький автозавод і знаменита Байкало-Амурська магістраль. Поступово членство в комсомолі перетворилося на просту формальність. У 1989 році була скасована норма, за якою характеристика з комсомолу була потрібна для вступу до вузу.

 

В партаппараті все голосніше звучали голоси про необхідність реформувати ВЛКСМ. У 1990 році зі складу всесоюзної організації вийшли комсомолы Естонії і Литви. Після серпневого путчу ВЛКСМ саморозпустився. Сьогодні в Росії існує кілька відроджених комсомольських рухів, як самостійних, так і належать різним лівим партіям. Але жодна з них за масштабом своєї діяльності не може зрівнятись з комсомолом радянського часу.

Посилання на основну публікацію