Комп’ютеризація: доповідь

У 1944-1945 рр. для військових цілей американськими вченими були створені електронно-обчислювальні машини (ЕОМ) – ЕНІАК і маніяка. Використання електронних компонентів замість електромеханічних реле і зубчастих коліс дозволило принципово підвищити швидкодію обчислювальних машин. Вперше був використаний принцип зберігається в загальній пам’яті програми. У 1950 р перша ЕОМ з’явилася і в СРСР; її розробив колектив на чолі з академіком С. А. Лебедєвим.

ЕНІАК. 27-тонний ЕНІАК (найважча машина в історії) займав зал площею 200 кв. метрів. За 1 секунду він виробляв 300 операцій множення або 5000 операцій додавання при тактовій частоті 100 кГц, споживаючи потужність до 150 кВт. Він включав в себе і автономні схеми для виконання прискореного множення, ділення, добування квадратного кореня, і ще три пристрої для табличного обчислення різних функцій.

«Колоссус». У 1942-1943 рр. в Великобританії була побудована і успішно використовувалася цифрова обчислювальна машина на електронних лампах «Колоссус», за допомогою якої розшифровували секретні німецькі радіограми. Оцінюючи заслуги її творця А. Тьюринга, один з його колег сказав: «Я не хочу сказати, що ми виграли війну завдяки Тьюрингу, але беру на себе сміливість сказати, що без нього ми могли її і програти». На згадку про Тьюринга встановлена ​​премія його імені за видатні роботи в галузі математики та інформатики.

ЕОМ (використовували двійкову систему числення) стали широко застосовуватися в цивільній і військовій сферах. Розвиток техніки і програмного забезпечення відбувалося стрімко. Незабаром з’явилася теорія штучного інтелекту. Удосконалення ЕОМ і швидкий прогрес в інших областях електроніки (включаючи радіо і телебачення) стали можливими завдяки винаходу транзистора (напівпровідникового приладу, підсилює і перетворює електромагнітні коливання). Виникла нова наука кібернетика, яка вивчає закони одержання, зберігання, передачі і переробки інформації. Її засновником і пропагандистом став американський учений Норберт Вінер. У 1948 р вийшла його книга «Кібернетика», яка зробила переворот у світовій науці.

У 1950-1960-і рр. ЕОМ стали менше за розмірами, вартість машин знизилася, що дозволило почати їх масове виробництво. Ці пристрої стали активно використовувати не лише вчені, а й бухгалтера і управлінці. Кількість елементів всередині однієї мікросхеми ЕОМ постійно зростала, а в 1971 р фірма Intel випустила перший мікропроцесор для настільних калькуляторів. Це стало справжньою революцією в комп’ютерній техніці. У 1969 р зародилася перша глобальна комп’ютерна мережа – прообраз майбутнього Інтернету. Завдяки появі та розвитку персональних комп’ютерів (ПК) обчислювальна техніка стала по-справжньому масовою і загальнодоступною. Великі комп’ютери і суперкомп’ютери продовжують розвиватися, без них неможливе функціонування багатьох галузей науки і техніки.

Уже зараз технології дозволяють сприймати інформацію з рукописного або друкованого тексту, з бланків, з людського голосу, дізнаватися користувача по голосу, здійснювати переклад з однієї мови на іншу, прослуховувати і записувати аудіофайли, переглядати сучасні фільми. Це дозволяє спілкуватися з комп’ютерами всім користувачам, навіть тим, хто не має спеціальних знань у цій області. Смартфони об’єднали функції ПК і телефону. Звичними предметами побуту стали речі, які ще недавно були ознаками багатства, – кольорові телевізори, транзисторні радіоприймачі, пилососи, холодильники, пральні і посудомийні машини, персональні комп’ютери, відеомагнітофони, DVD-програвачі, переносні аудіопристрої, мобільні телефони, камкордери (малогабаритні комплекти, що поєднують в одному корпусі відеомагнітофон та відеокамеру).

Посилання на основну публікацію