Князь Ігор

Князь Ігор (близько 878-945 рр.) згідно «Повісті тимчасових років» – великий князь київський, син Рюрика, батько Святослава і чоловік княгині Ольги – перший давньоруський князь, згаданий в зарубіжних (європейських) історичних хроніках, де він фігурував як правитель скіфів (або русів або росів) Інгер.

 

Рюрик помер у 879 році, тоді Ігорю було зовсім мало років, тому правителем і опікуном Ігоря став близький Рюрику Олег. Хоча в російсько-візантійському договорі 911 року Олег вказаний як великий князь російська, а не регент – це дозволяє припустити, що князь Олег був родичем Рюрика (а відповідно і Ігоря).

 

Повноцінним правителем Ігор став після смерті Віщого Олега від укусу змії (згідно з кількох літописів) у 912 році.

 

У 914 році Ігор Рюрикович завоював деревлян і наклав на них ще більш високу данину, ніж Олег.

 

У 920 році провів похід проти печенігів. Літописи говорять і про подальшої успішної військової політики Ігоря, але конкретно нічого не згадують. Тому наступним походом став напад на Константинополь (Царгород) у 941 і 943 рр. Перший похід був неуспішним – греки (візантійці) застосували невідомий русичам «грецький вогонь» (перші примітивні вогнемети) і відкинули російські війська. Другий похід на середині шляху був зупинений (за ініціативою візантійського імператора Романа I, мирною угодою (а після і офіційним договором). Візантійці вважали росіян «непрохідним», боялися (про що свідчать літописи Фотія і продовжувачів Феофана) і воліли не конфліктувати з ними, тим більше, що договір про військову допомогу (в обмін на торговельні привілеї) був вигідний грекам.

 

В 945 році Ігор особисто вирушив за даниною до древлян, таким, що ухилився здебільшого від походу на Візантію в 941 року, а тому – найменше постраждали від поразки. Древляни виступили проти завищених податків, відбулося збройне зіткнення, і Ігор був убитий (за іншою версією – полонений і жорстоко страчений шляхом прив’язування до верхівок дерев і розірваний надвоє).

 

Пізніше княгиня Ольга жорстоко покарала древлян, знищивши практично всіх представників влади, крім простих селян, і наклавши на них високу данину. Вона стала спадкоємицею Ігоря, оскільки Святославу тоді ще було близько 2 років, та дружина Ігоря дуже шанувала його дружину за твердий, вольовий характер і гострий розум.

 

В літописах про Ігоря історики зауважують безліч невідповідностей, переважно щодо дат, але також і самих подій. В основному невідповідності стосуються Ольги (по «Повісті тимчасових років» вона познайомилася з Ігорем у 12-13 років, а Святослава народила в 52-річному віці, що малоймовірно), а також дати смерті Ігоря. Деякі історики навіть стверджують, що Ігор не загинув під час конфлікту з древлянами, а вижив і втік, але це малоймовірно.

Посилання на основну публікацію