Київська княгиня Ольга

Стародавні літописи дають суперечливу інформацію про місце і дату народження Ольги, з княжої чи сім’ї відбувається або вона незнатного роду, і суперечки про це йдуть до цих пір. Хтось називає її дочкою князя Олега Віщого, інші джерела вважають, що її рід йде з Болгарії від князя Бориса. Знаменитий Нестор в «Повісті временних літ» батьківщиною Ольги вказує село під Псковом, і що вона з простого народу.

Також і в біографії княгині Ольги збереглися тільки короткі відомості.

За однією з легенд князь Ігор Рюрикович познайомився з Ольгою в лісі, коли той розважався полюванням. Вирішивши переправитися через річку, він попросив проходить повз на човні Ольгу перевезти його, прийнявши її за юнака. Дівчина виявилася дуже красивою, розумною і чистої помислами. Пізніше князь Ігор одружився з Ольгою.

Київська княгиня Ольга проявила себе дуже мудрою правителькою на Русі. Під час бойових походів князя Ігоря вона займалася політичними питаннями, приймала послів, управління нею з скаржниками, намісниками, дружинниками. Князь Ігор і княгиня Ольга були не тільки щасливою подружньою парою, але і разом управляли країною, розділивши управлінські обов’язки.

Ігор був перед на війні і вирішував міжплемінні питання, а Ольга займалася внутрішнім життям країни.

У 945 р князь Ігор був убитий древлянами за повторний збір данини. Княгиня Ольга жорстоко помстилася заколотникам, проявивши хитрість і сильну волю.

Щоб залагодити справу з Ольгою, древляни відправили до неї 20 чоловіків з пропозицією вийти заміж за їхнього князя Мала. За Ольжину наказом їх зустріли і з честю понесли прямо в човнах, а на місці прибуття кинули в заздалегідь приготовлену яму і закопали живцем.

Потім княгиня Ольга відправила своїх послів в древлянскую землю з вимогою надіслати за нею знатних мужів, хай прийти до них з великою честю. Новим послам була затоплена лазня, куди їх замкнули, а потім спалили.

І знову Ольга відправила послів і зажадала приготувати мед, щоб справити тризну на могилі чоловіка. Княгиня прибула з невеликою дружиною. Під час тризни древляни сп’яніли, і Ольжин дружина перерубала їх мечами.

Але на цьому помста княгині Ольги древлянам не закінчилася. Вона зібрала військо і на наступний рік пішла на древлянскую землю. Древляни були розбиті, але їх головне місто Коростень ні узятий.

Тоді Ольга зажадала з них данину в розмірі трьох голубів і трьох виробів з кожного двору. Обложені жителі міста зраділи такій малій платою і виконали її бажання. Ольга наказала воїнам прив’язати до ніг птахів шматки губки (труть – легкозаймистий матеріал, такий як трава, тирса, кора, папір) і випустити їх на волю. Птахи полетіли до своїх гнізд, і незабаром Коростень охопила пожежа. Втікачі з міста люди були вбиті або звернені в рабство, а на інших накладена важка данину.

Утихомиривши древлян, велика княгиня Ольга активно зайнялася податковою реформою. Вона скасувала полюддя, поділила землі на «цвинтарі» (області) і для кожного цвинтаря встановила «уроки» (фіксований розмір податку). Сенс реформ княгині Ольги полягав у створенні впорядкованої системи збору данини, ослабленні племінної влади і зміцненні авторитету Київського князя.

Син княгині Ольги Святослав був ще малий після смерті князя Ігоря, тому влада зосередилася в руках Ольги. Та й потім правління Ольги на Русі тривало, тому що Святослав дуже часто йшов у військові походи.

При княгині Ользі в Києві стали будуватися перші кам’яні споруди, з’явилися нові міста, оточені міцними кам’яними стінами.

Зовнішня політика княгині Ольги здійснюється не військовими методами, а за допомогою дипломатії. Вона зміцнила міжнародні зв’язки з Німеччиною і Візантією.

Відносини з Грецією відкрили Ользі, наскільки християнська віра вище язичницької. У 957 р вона зробила поїздку в Царгород, щоб прийняти хрещення від самого імператора Костянтина VII (хоча в деяких джерелах говориться про його співправителем Романа II) і патріарха Феофілакта. При хрещенні київська княгиня отримала ім’я Олена.

Візантійський імператор, зачарований красою і розумом російської княгині, вирішив взяти її в дружини. Ольга ж, вірна своїй пам’яті про чоловіка, зуміла відхилити пропозицію, не образивши імператора.

Спроби Ольги звернути свого сина Святослава в православ’я не увінчалися успіхом, мабуть тому, що Святослав боявся втратити авторитет і повагу своєю дружини, хоча він і не перешкоджав наверненню до християнства інших.

Хрещення княгині Ольги не привело до встановлення християнства на Русі, але вона справила великий вплив на онука Володимира, який продовжив її справу.

Княгиня Ольга померла в 969 році в Києві. І лише в 1547 р вона була визнана святою.

Посилання на основну публікацію