Карибська криза – реферат

«Карибська криза» є історичним терміном, який визначив період в напруженому протистоянні між двома країнами: США і СРСР. Причиною цьому послужило розміщення в 1962 році Радянським Союзом озброєння і військових частин (з ядерними ракетами) на острові Куба. На той час (в 1959 році вже перемогла кубинська революція), а в планах США недостатньо було тільки торгово-економічних санкцій. Вони почали застосовувати різні засоби тиску, в тому числі і військові. Була заснована в Тринідаді, в провінції Камагуей Організація, що займається контрреволюційними заколотами, було організовано пряме збройне вторгнення район Плайя-Хірон (в 1961 році), постійно
були присутні авіаносці і десантні кораблі морської піхоти біля берегів Куби. Від такої агресії маленька країна могла бути захищеною при отриманні допомоги від СРСР.

Так, кубинським урядом була укладена угода з СРСР, в якому був відзначений питання розміщення на цьому острові радянської зброї, що має стратегічне призначення. Йшлося про радянських ракетах із середнім радіусом дії. У жовтні (1962 рік) урядом США було оголошено про їх виявленні на острові Куба, що спричинило за собою заяву президента США Джона Кеннеді про те, що вони встановлюють морську блокаду навколо острова. Наступним кроком стала концентрація на Флориді 250-тисячного угруповання американських військ, в якій були: морська піхота, авіаційні, десантні, танкові і інші дивізії, корпусу і частини. У відповідь урядом СРСР було дано заяву про нанесення найпотужнішого удару у відповідь. Все Збройні сили країни стояли в підвищеній бойовій готовності. Кубинські Збройні сили були зосереджені по всьому узбережжю, де була можлива висадка десанту. Охоронялися електростанції, мости і всі важливі об’єкти. На площах Гавани проводилася установка зенітних знарядь, які відкривали вогонь по облітає американським літакам.

У раді безпеки ООН, який скликаний був у той же день, де на обговорення порушувалося питання з вивезення з острова Куби всіх радянських ракет в обмін на відмову американців від вторгнення на острів. Наступні події розвивалися досить динамічно. Глави держав США і СРСР обмінялися заявами і посланнями.

Після того, як був збитий американський У-2 (літак-розвідник), який в розвідувальних цілях облітав польові райони з позиціями ракетних військ Куби, США був висунутий ультиматум, в якому була загроза початку бойових військових дій. Багато всього сталося, але здоровий глузд все ж переміг. Був досягнутий компроміс обома сторонами, в результаті якого радянські ракети були виведені з острова. 31 жовтня на острів приїхав У Тан – в.о. генсекретаря Організації Об’єднаних Націй, щоб врегулювати наслідки конфлікту. Його поінформували про те, що демонтаж ракетних установок справили, і за чотири дні, з п’ятого по дев’яте листопада їх вивезли з острова. Трохи пізніше, двадцятого листопада, були виведені і бомбардувальники.

На наступний же день – двадцять першого листопада 1962 року США скасовують блокаду Куби з моря. Дванадцятого грудня цього року радянською стороною був повністю завершено виведення всього особового складу, військової техніки та ракетного озброєння. У 1963 році в січні місяці ООН було отримано запевнення США і СРСР про повну ліквідацію Карибського (Кубинського) конфлікту.

Уже минуло понад п’ятдесят років від дати Карибської кризи, яка поставила весь світ на небезпечну грань – виникнення ядерної війни. Тоді народ Куби став заручником протистояння двох сильних ядерних держав: США і СРСР. Кубинці оголосили Кубу соціалістичною країною, це було їхнє рішення. Тиску з боку СРСР не виявлялося. Тому Фідель Кастро, який завжди активно підтримував курс і наміри СРСР, дав згоду на захист своєї країни. Він бачив в розміщенні ракет поліпшення балансу сил для зміцнення соціалістичного табору.

Посилання на основну публікацію