Історіографія про монголо-татарською вторгнення

Детально вивчати походи, очолювані Батиєм, на руські землі вітчизняні історики стали з XVIII століття. Не тільки вчені, але навіть письменники в своїх творах намагалися розповісти свою версію цих подій. Серед людей, що займаються дослідженням монгольських вторгнень, найбільш відомі роботи таких вчених:

Відомий історик В. Н. Татищев в написаній ним книзі «Історія Руська» вперше докладно розглядав тему навали монголо-татар. У своїй роботі Татищев брав за основу давньоруські літописи. Надалі сам твір і зроблені автором висновки, використовувалися багатьма істориками в своїх роботах.

Н.М. Карамзін, письменник, настільки ж пильно вивчав вторгнення. Емоційно описавши підкорення урських земель туменів (великими тактичними одиницями монгольського війська), Карамзін зробив висновок, чому монгольська навала – є основна причина, а не друга (другорядна) відсталості Росії в порівнянні з передовими європейськими країнами. Карамзін перший серед дослідників вважає це вторгнення окремою сторінкою історичної спадщини.
Монголо-татарське нашестя Протягом XIX століття дослідники приділяли все більше уваги питанням вторгнення на Русь Батия. Словосполученням «монголо-татари», що з’явилися в 1823 р, наукові кола зобов’язані П. Н. Наумову. У подальші роки історики зосередили свою увагу на військових деталях навали, а саме: на стратегії і тактиці монгольського війська.

Тема розглядалася в книзі М. С. Гастева «Міркування про причини, уповільнили громадянську освіченість в російській державі», що вийшла в 1832 році. Цьому ж питанню присвячено і твір М. Іванина «Про військове мистецтво і завоюваннях монголів», опубліковане в 1846 р Значну лепту у вивчення монгольського нашестя вніс І. Березін, професор Університету в Казані. Вчений вивчив багато хто не розглядаються до того часу джерела. Дані, узяті їм з робіт авторів Сходу Джувейни, Рашида ад-Діна, були застосовані в працях Березина: «Перше нашестя монголів на Росію», «Навала Батия на Росію».

Свою трактування тих подій справив і російський історик С. М. Соловйов. На противагу поглядам, висловленим Н. М. Карамзіним і російським сходознавцем Х. Д. Френ про сильний вплив монгольської навали в життя Русі, він мав на думці про несуттєве вплив цієї події на життя російських князівств. Така ж точка зору була у В. Ключевського, М. Покровського, А. Преснякова, С. Платонова та інших дослідників. У XIX столітті монгольська тема стає важливим етапом російської історії, що вивчає період Середньовіччя.

Посилання на основну публікацію