Інтеграційні процеси в Північній Америці

У Північній Америці в 1988 р було укладено угоду про створення зони вільної торгівлі між США і Канадою, у 1992 р до нього приєдналася Мексика. Нова структура отримала назву Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (НАФТА). Ця угода відобразило вже існуючу дуже високий ступінь єдності економік північноамериканських країн. Так, у США прямувало понад 2/3 експорту Канади і Мексики. У США і Канади існувала система єдиного членства в профспілках. Дешева мексиканська робоча сила до 10-12 млн осіб сезонних працівників давно вже щорічно притягувалася до роботи американськими фермерами. Договір НАФТА лише узаконює цю практику, забезпечуючи юридичний захист робітникам із Мексики на території США.

Між країнами ЄС і НАФТА, крім військово-політичного союзу (НАТО) і міжпарламентської асоціації (Північноатлантична асамблея), загального членства в ОЕСР, СОТ та інших міжнародних економічних організаціях, вже укладено угоди про запобігання «торгових воєн» і правилах торгівлі. Не виключено, що початок XXI ст. ознаменується створенням північноатлантичної зони вільної торгівлі, яка об’єднає самі високорозвинені країни світу з подібним типом політичної культури, загальним цивілізаційним спадщиною, близькими інтересами.

Посилання на основну публікацію