Інформаційні та комп’ютерні технології

Ще в останні десятиліття XIX в. в життя стали входити такі способи передачі інформації, як телеграф і телефон. Новим революційним кроком у розвитку засобів зв’язку стало застосування радіо. Його винахідниками були російський вчений А. С. Попов та італієць Г. Марконі. Регулярні радіопередачі почалися в США в 1920 р і в Росії в 1924 р До кінця 30-х рр. в Радянському Союзі були радіофіковані міста, а в центрі більшості сіл з’явилися так звані гучномовці – радіоточки, розраховані на колективне прослуховування передач. З появою бездротових кімнатних радіоприймачів незмірно розширилося індивідуальне інформаційне поле. Тепер можна було, використовуючи різні діапазони радіохвиль, слухати десятки передач, як «своїх», так і іноземних. У науці, техніці, медицині почали виникати нові галузі застосування радіохвиль та інших електромагнітних коливань: радіофізика, радіоастрономія, радіобіологія, радіологія, радіолокація, радіонавігація. Виникла радіотелемеханіка – область знання, пов’язана з розробкою управління машинами і механізмами на відстані (безпілотні літаки, різні дослідницькі апарати, роботи та ін.).
У перші десятиліття XX в широкого поширення набули звуковідтворюючі пристрою – грамофони і патефони. Завдяки вдосконаленню звукозапису в 20-30-і рр. настала нова ера в кінематографі: на зміну «німим» фільмам прийшли звукові.
Ще одним інформаційним «переворотом» стало виникнення телебачення. Істотний внесок у розробку візуальних засобів передачі інформації вніс вчений і винахідник В. К. Зворикін, який емігрував в 1919 р з Росії в США. Практичне освоєння телебачення почалося в 30-і рр. У СРСР регулярне телемовлення стало здійснюватися після Великої Вітчизняної війни.

Друга половина XX в. стала часом народження і розквіту кібернетики – науки про загальні закони одержання, зберігання, передачі і переробки інформації, що лежить в основі створення автоматичних регуляторів в техніці, систем для автоматизації інтелектуальної праці (комп’ютерів), систем управління. Батьком науки про інформацію є американський вчений Н. Вінер, який розробив її основи і дав назву «Кібернетика» своїй книзі, яка була видана в 1948 р На рубежі 40-50-х рр. в США і СРСР майже одночасно були винайдені транзистори. Таким чином, були створені теоретичні та практичні умови для народження комп’ютерної техніки.
Перші електронно-обчислювальні машини (ЕОМ) з’явилися в повоєнні десятиліття, і з тих пір одне покоління комп’ютерів періодично змінює інше. Удосконалення техніки призвело в 70-і рр. до створення персонального комп’ютера. Широке поширення персональних комп’ютерів, впровадження роботів і автоматизація виробництва ознаменували технологічний переворот на основі мікроелектроніки, перехід співтовариства країн Заходу в постіндустріальну стадію. Поява на кінець XX ст. глобальної комп’ютерної мережі інтернет дозволило накопичувати, зберігати і поширювати будь-яку інформацію (наукову, технічну, економічну, політичну, художню та ін.) по всьому світу. Мобільний супутниковий телефонний зв’язок дозволяє вести розмову, минаючи стаціонарну мережу і перебуваючи в будь-якій точці земної поверхні. У той же час важливу роль у людському спілкуванні продовжує грати більш дешева кабельний зв’язок. Не випадково в 90-і рр. був прокладений трансокеанський підводний кабель з Англії до Японії протяжністю в 25 тис. миль.
У 2000 р Нобелівську премію з фізики отримали американські вчені Г. Кремер і Дж. Кілбі і російський академік Ж. І. Алфьоров за дослідження 60-70-х рр., Призвели до створення інтегральних транзисторних схем, сонячних батарей на космічних станціях, розвитку лазерної техніки.
Підведемо підсумки
Ніколи раніше наукові досягнення так швидко, так часто і так істотно не втручалися в життя людей, як в XX в. Протягом усього століття завдяки безперервним революційним за своїм значенням відкриттів та винаходів науково-технічний прогрес різко змінював вигляд світу.

Посилання на основну публікацію