Ідеологічна боротьба

Тривале майже на півстоліття протиборство наддержав, крім ядерної та регіональної складових, мало і чітко виражене ідеологічний вимір. Відправною точкою цього протистояння радянські пропагандисти вважали мова У. Черчілля, сказану ним 5 березня 1946 в американському місті Фултоні. Відставний британський прем’єр закликав США і Великобританію об’єднати зусилля в боротьбі проти комуністичного режиму в СРСР. Для того щоб зупинити поширення «залізної завіси» (так англієць характеризував закритість радянського суспільства) на Східну Європу та інші держави, Черчілль закликав Захід надати рішучу протидію «гегемоністським» планам СРСР. Радянське керівництво, в свою чергу, в роки «холодної війни» постійно твердило про агресивні наміри «світового імперіалізму».
Засоби масової інформації двох протиборчих блоків пропагували переваги «буржуазного» або «соціалістичного» способу життя. При цьому на Заході виходили в світ видання самої різної ідеологічної спрямованості, у тому числі і комуністичні. В СРСР же панувала офіційна ідеологія. Єдиним джерелом інформації «з-за бугра» були передачі західних радіостанцій (зазвичай «глушити» радянськими техзасобами). З цих передач радянські люди дізнавалися про події в своїй країні більше, ніж з офіційних засобів масової інформації.
Мистецтво, література, інші далекі від політики сфери життєдіяльності ставали ареною суперництва двох блоків. Фільми, подібні американським «З Росії з любов’ю», «Полювання за« Червоним Жовтнем »і радянському« Одиночне плавання », були засобом потужного ідеологічного впливу. Можливості Голлівуду дозволили американцям «виграти» програну ними в реальності В’єтнамську війну («Рембо-2» та інші фільми). Ідеологічним цілям служили і твори популярного у читачів детективного жанру (наприклад, «Шпигун, який повернувся з холоду» Дж. Ле Карре, «Палії» Н. Н. Шпанова).
Навіть спорт не уникнув долі бути кинутим у горнило пропагандистської боротьби. Перемога американських хокеїстів над казавшейся непереможною хокейної збірної СРСР на зимовій Олімпіаді в Лейк-Плесіді (1980), перемога радянської баскетбольної команди над американською на літній Олімпіаді в Мюнхені (1972) обома сторонами трактувалися як тріумф свого способу життя. Апофеозом подібного суперництва став стався в умовах нового витка «холодної війни» бойкот американцями і рядом їх союзників Олімпійських ігор у Москві в 1980 р і аналогічний бойкот Олімпіади 1984 в Лос-Анджелесі спортсменами СРСР та інших соціалістичних країн.
Підведемо підсумки
У період розрядки міжнародної напруженості наддержавам вдалося укласти важливі угоди в галузі контролю над озброєннями, значно покращилися відносини між Сходом і Заходом в різних сферах. Проте в результаті «евроракетного» кризи і введення радянських військ в Афганістан людство знову виявилося в стані «холодної війни».

Посилання на основну публікацію