ГУЛАГ як фактор військової економіки

Військово-економічний потенціал ГУЛАГу обумовлювався низкою факторів.
1. Наявністю значних мас працездатних засуджених, які протягом строку позбавлення волі могли використовуватися для вирішення економічних завдань. На 1 січня 1941 в виправно-трудових таборах і колоніях містилося 1876834 ув’язнених, з них 555 589 чоловік (29,6%), засуджених за контрреволюційні злочини. Серед загальної кількості укладених ГУЛАГу налічувалося 1701467 чоловіків (90,7%) і 175 367 жінок (9,3%). До початку війни чисельність ув’язнених у таборах і колоніях досягала 2,3 млн. Чоловік [38]. У цей же період часу загальна чисельність робітників у народному господарстві СРСР становила 23900000. Чол, а робітників промисловості – близько 10 млн. Чоловік. Таким чином, засуджені ГУЛАГу становили близько 8% робочих СРСР.
2. Наявністю розвиненої мережі виправно-трудових установ, спеціалізованих для виконання виробничої діяльності або для промислового будівництва або видобутку природних ресурсів. У 1940 р ГУЛАГ об’єднував 53 табори і 425 колоній, у тому числі 170 промислових, 83 сільськогосподарських і 172 так званих контрагентскіх, т. Е. Які працюють на будівництвах і в господарствах інших відомств, 50 колоній – для неповнолітніх [39].

Посилання на основну публікацію