Громадянська війна в США 1861-1865

Важливі події відбулися в шістдесятих роках і у великій заатлантичні республіці [1]. Тут утворилася ворожнечу між північними і південними штатами, головним же питанням їх спору було питання про рабство негрів. Останнє існувало тільки в південних штатах, де розвинулися велика земельна власність і плантаторське господарство, тоді як в північних штатах всі жителі були вільні й рівноправні. Жителі півдня утримували у себе невільництво, спираючись на конституцію, дозволяє окремим штатам мати свої особливі установи; але сіверяни стали вимагати, щоб союз заборонив існування рабства на всій території Штатів. Ця розбіжність збігалося з боротьбою двох політичних партій – республіканської та демократичної, з яких одна відстоювала права окремих штатів, інша – права всього союзу. У 1860 році в президенти був обраний Авраам Лінкольн, колишній противником рабства негрів. Тоді близько десяти південних штатів захотіли вийти з союзу для освіти особливої конфедерації вони ж і першими почали ворожі дії проти сіверян. Звідси сталася міжусобна війна, що тривала близько чотирьох років (1861-1865). Спочатку успіх схилявся на бік жителів півдня, але врешті здолали сіверяни. Лінкольн оголосив негрів вільними і цим підірвав сили південців, яким довелося тепер мати справу з частиною власного населення, що став на сторону жителів півночі. Але Лінкольн був убитий одним фанатиком, що бачили в ньому тирана, і війна закінчилася вже після його смерті. У цій війні особливо висунувся генерал Грант, колишній згодом президентом. Переможений Південь повинен був змиритися, і негри отримали права вільних громадян.

Посилання на основну публікацію