Громадянська війна в Китаї

Відразу ж після початку «холодної війни» країни Далекого Сходу перетворилися на арену запеклої боротьби між прихильниками комуністичних ідей і прозахідного шляху розвитку. Значення цієї боротьби було дуже велике, оскільки в Тихоокеанському регіоні знаходилися величезні людські та сировинні ресурси. Стабільність капіталістичної системи багато в чому залежала від контролю над цим регіоном.

Перше зіткнення двох соціально-політичних систем стався в Китаї. Після Другої світової війни північний схід країни, зайнятий Радянською Армією, був переданий Народно-визвольної армії Китаю (НВАК), організованої Комуністичною партією Китаю (КПК). НВАК отримала захоплене радянськими військами японське зброю. Інша частина країни підпорядковувалася визнаному в усьому світі уряду партії Гоміньдан на чолі з Чан Кайши. Спочатку в Китаї планувалося проведення загальнонаціональних виборів, які повинні були вирішити, хто буде правити країною. Жодна зі сторін не була впевнена в своїй перемозі, тому вибори не відбулися. Навесні 1946 Гоміньдан почав наступ на позиції НВАК. Але в 1947 р КПК, що отримала допомогу зброєю від СРСР, перейшла в контрнаступ. По всьому Китаю розширювалися партизанські райони, що контролювалися комуністами. На початку 1949 частини НВАК вступили в Пекін. Гоміньданівці намагалися закріпитися на півдні країни, за могутньою рікою Янцзи. Але в тилу Чан Кайши діяли партизани, і утримати удар НВАК йому не вдалося. До цього часу за комуністами поспівали маси китайського селянства, так як КПК обмежувала орендну плату, що стягується з селян, і готувала аграрну реформу. Більшість китайців повірили, ніби компартія зможе так перетворити країну, що життя народу значно покращиться. 1 жовтня 1949 Мао Цзедун проголосив в Пекіні Китайську Народну Республіку (КНР). Залишки гоминьдановской армії на чолі з Чан Кайши евакуювалися на острів Тайвань. Чан Кайши продовжував претендувати на владу в усьому Китаї і теж почав реформи на своєму острові. Так утворилися «два Китаю».

Посилання на основну публікацію