Греція в другій половині 20 століття

Післявоєнний період (1945-1967 роки)

Для Греції Друга світова війна в 1945 р не закінчилася. Ще до її закінчення вибухнула громадянська війна між комуністичними партизанами, популярними в народному середовищі, і монархістами, підтриманими вузьким колом міської буржуазії. В ході її загинули 80 тис. Греків і 700 тис. Перетворилися в біженців.

У вересні 1946 р в країну повернувся король Георг II, йому успадковували Павло I (1947-1964 рр.) І Костянтин II (1964-1974 рр.). У 1946-1952 рр. в Греції змінилося 16 урядів. З 1952 р протягом 11 років прем’єр-міністром Греції був головнокомандувач Александрос Папагос, який воював на боці монархії. У цей період була прийнята демократична конституція і проведена аграрна реформа, що стала найважливішим фактором економічного розвитку країни. Після смерті Александрос Папагос прем’єр-міністром з 1955 по 1963 року з невеликими перервами був Константінас Караманліс, який зміг поставити економіку Греції на ринкову основу. У 1960 р був прийнятий п’ятирічний план економічного розвитку країни, внаслідок чого зросла виробництво електроенергії, випуск продукції машинобудування і хімічної промисловості. З 1963 р завдяки наполегливості Караманліса Греція стала асоційованим членом ЄЕС.

Чорні полковники (1967-1974 роки)

У 1967 р відбувся військовий переворот, і до влади прийшли «чорні полковники» (так їх називали через чорних мундирів), що змінили конституцію і висунули власну програму зовнішньої політики, але не рушивши соціально-економічного устрою країни. Коріння перевороту лежали в протистоянні правих і лівих сил. Влада завжди боялися ситуації, що склалася після закінчення Другої світової війни, коли в країні мало не стався революційний переворот, до якого закликали ліві сили, які мали сильний вплив на політичне життя країни.

Режим «чорних полковників» завдяки репресивним заходам і економічній політиці проіснував сім років. За цей час суттєво зросло виробництво, в сільських районах скоротилося безробіття. Уряд списало борги з селянського населення. У соціальній сфері була введена єдина зарплата для чоловіків і жінок. З кінця 1973 року починається погіршення економічного становища Греції. Все більша кількість жителів країни стало проявляти неприйняття військової диктатури. Чашу терпіння переповнили події на Кіпрі.

За підтримки «чорних полковників» в 1974 році тут був здійснений переворот з метою приєднання острова до Греції. Це дало привід Туреччини, яка гарантувала разом з Великобританією незалежність острова, ввести війська і окупувати північну частину Кіпру. У 1974 р в результаті виборів до влади в Греції прийшов цивільний уряд на чолі з повернулися з Парижа Караманлісом, після чого була прийнята нова конституція.

Економічний розвиток Греції

Для більшості греків найбільше значення мало те, що з 1952 р в країні почалося поступове зростання добробуту, який тривав і при військових, і при Караманліс. Причини цього зростання були як загальні для всього Заходу – допомога за планом Маршалла, сприятлива економічна кон’юнктура, так і специфічні – сприятливе географічне положення і пов’язане з ним потужний розвиток туризму, своєчасна і успішна аграрна реформа.

Греція завжди славилася своєю підприємницькою культурою, і це незважаючи на досить значні позиції держави в сфері економіки. З початку 1980-х рр. країна стала швидко наближатися до західноєвропейських життєвим стандартам.

Посилання на основну публікацію