Головні причини провалу плану Барбаросса

Серед усього іншого, причини провалу плану «Барбаросса» полягають ще й у самовпевненості і пихатості німецьких генералів і самого фюрера. Після низки перемог вони, як і вся армія, увірували у власну непереможність, що і призвело до повного фіаско фашистської Німеччини.

Цікавий факт: середньовічний німецький король і імператор Священної Римської Імперії Фрідріх I Барбаросса, в честь якого була названа операція по стрімкому захопленню СРСР, прославився військовими подвигами, але банально потонув в річці в одному з Хрестових походів.

Якби Гітлер і його найближче оточення хоч трохи знали історію, вони б зайвий раз подумали, чи варто називати настільки доленосну кампанію ім’ям «Червоної бороди». У підсумку всі вони повторили плачевну долю легендарного персонажа.

Втім, містика тут, звичайно ж, ні до чого. Відповідаючи на питання, які причини провалу плану блискавичної війни, необхідно виділити наступні моменти:

  • Недооцінка супротивника. Незважаючи на всі дані розвідки, Радянська армія виявилася не так уже й погано оснащена і екіпірована.
  • Впертий спротив. Навіть перебуваючи в оточенні, відчуваючи дефіцит в боєприпасах, продовольстві і постачанні, бійці РККА не здавалися, билися до кінця. Високий бойовий дух, масовий героїзм, непохитна віра в остаточну перемогу стали для німців справжнім одкровенням.
  • Погане знання місцевості. Як би добре штабні офіцери ні вміли читати карти, реальна обстановка при русі колон або на поле бою може виявитися зовсім іншою.
  • У підсумку часом замість «покладених» 30-60 км в день наступаючі війська просувалися всього на кілька кілометрів.
  • Високі втрати. Ні в одній європейській кампанії вермахт і люфтваффе не втрачали стільки людей убитими і пораненими, як це було на східному фронті.
  • Розтягнутість військ. Стрімкий рух передових штурмових з’єднань і частин призводило до значного відставання тилів, що викликало серйозні перебої з постачанням боєприпасами, паливом і продовольством. Німці розтягували свої ресурси не тільки вглиб, але і вшир, що позбавляло їх можливості діяти сконцентрованим кулаком.
  • Активний опір в тилу. На постачанні передових німецьких частин серйозно позначалася і діяльність партизанських загонів, саботаж з боку місцевого населення. Всупереч сподіванням на «п’яту колону», вона виявилася дуже нечисленною.
  • Постійна зміна плану, накази, директиви та інструкції, що суперечать один одному. Гітлер, вважаючи себе великим полководцем, мало прислухався до думки професійних військових, віддаючи хаотичні розпорядження. Та й серед самих генералів існували тертя, протиріччя, конкуренція, а часом і відверта ненависть.

І це далеко не повний список причин, які спричинили за собою абсолютний провал операції.

План «Барбаросса», задуманий як черговий переможний бліцкриг з метою розширення «життєвого простору для німців», обернувся для них фатальною катастрофою. Німці не змогли витягти з цієї авантюри ніякої вигоди для себе, принісши смерть, горе і страждання величезній кількості народів, в тому числі і самим собі. Саме після провалу «бліцкригу» в свідомість деяких представників німецького генералітету закралася червоточинка сумнів у швидкій перемозі і успіху кампанії взагалі. Втім, до справжньої паніки і морального розкладання німецької армії і її керівництва було ще далеко …

Посилання на основну публікацію