Геракл і Еврістей

За одруженні своєму з дочкою фіванського царя Геракл прожив кілька щасливих років у щасливій родині, неподалік славного трону, і на майбутнє дивився з найсвітлішими сподіваннями. Але ворожа йому Гера не могла бачити в такому щастя ненависного їй людини. Вона послала йому засмучуватися розум хвороба; в божевіллі своєму він до смерті убив і кинув у вогонь трьох дітей, народжених йому Мегарой, і двох крихіток Ификла. Коли нарешті залишила його хвороба, він впав у глибоку печаль і, щоб покарати себе за це вбивство, віддалився в добровільне вигнання. Друг його Феспіі, в місті Феспиях (Thespiae), очистив його від вбивства і відправив Геракла в Дельфи до Аполлонова оракула запитати: де йому жити на майбутній час? Повинно бути, тоді назвала його Піфія Гераклом – героєм, якому славу доставлять переслідування Гери; перш звали його Алкідом, т. е. сином сили. Оракул повелів йому віддалитися в Тірінф, старовинне місцеперебування батька його, і дванадцять років служити двоюрідному братові своєму Еврисфею, правившему Мікенам; і тоді, коли щасливо вчинить він дванадцять подвигів, які покладе на нього Еврісфей, він отримає безсмертя.

Геракл, хоча і неохоче, послідував велінням оракула і відправився в Тірінф. Тут доручення Еврісфея передані йому були герольдом, бо боягуз боявся бути поблизу свого могутнього слуги.

Посилання на основну публікацію