25 червня 1807 відбулося знамените «побачення» Наполеона I і Олександра I. Війська російських і французів поділяв лише Німан, але жоден з імператорів не забажав відправлятися на «чужу» територію. Тому посеред річки поставили красиво прикрашений пліт і до нього з різних берегів протягом двох тижнів привозили на човнах імператорів. Нарешті 8 липня в Тільзіте (суч. Советск в Калінінградській області) був укладений договір про мир і союз. Олександр I пообіцяв визнати всі завоювання Франції, примкнути до континентальної блокади і навіть оголосити війну Англії. Росія ж особливих вигод не отримала.
Зближення Франції та Росії було лише видимим. Основні суперечності між ними зберігалися. В основі їх лежало те, що претензії Франції на європейське і світове панування не відповідали інтересам Росії. Восени 1808 Олександр I і Наполеон I знову зустрілися, на цей раз в Ерфурті (Пруссія). Наполеон намагався втягнути Росію у війну проти Австрії, але російський цар відповів ввічливою відмовою. Після цієї зустрічі став наростати франко-російський конфлікт. Відносини ставали все гірше і гірше. У серпні 1811 Наполеон прямо заявив російському послу в Парижі: «Не знаю, розіб’ю я вас, але ми будемо битися!»
24 червня (12 червня) [1] 1812 французькі війська, перейшовши Німан, вторглися в межі Росії. Незважаючи на запеклий опір російських армій і великі втрати, французи просувалися до Москви. У 120 кілометрах на захід від неї, біля села Бородіно 7 вересня (26 серпня) відбулася генеральна битва. Обидві сторони зазнали величезних втрат. Після битви на військовій раді російська головнокомандувач Михайло Іванович Кутузов прийняв рішення відступити і залишити Москву без бою. Тим часом у Росії ширилася народна війна проти ворога.
Французи, зайнявши древню столицю Росії, пробули в ній всього місяць з невеликим – з 14 (2) вересня по 18 (6) жовтня. Всі дороги на Москву перекрила залишилася поблизу міста російська армія. Втративши можливість отримувати продовольство, французи пішли з Москви і рушили назад, на захід. Російська армія переслідувала їх по п’ятах. До кінця грудня до Німану дісталися лише жалюгідні залишки величезного наполеонівського війська. Сам імператор ще раніше відбув до Франції.