Франція і Росія: зближення і розрив

25 червня 1807 відбулося знамените «побачення» Наполеона I і Олександра I. Війська російських і французів поділяв лише Німан, але жоден з імператорів не забажав відправлятися на «чужу» територію. Тому посеред річки поставили красиво прикрашений пліт і до нього з різних берегів протягом двох тижнів привозили на човнах імператорів. Нарешті 8 липня в Тільзіте (суч. Советск в Калінінградській області) був укладений договір про мир і союз. Олександр I пообіцяв визнати всі завоювання Франції, примкнути до континентальної блокади і навіть оголосити війну Англії. Росія ж особливих вигод не отримала.

Зближення Франції та Росії було лише видимим. Основні суперечності між ними зберігалися. В основі їх лежало те, що претензії Франції на європейське і світове панування не відповідали інтересам Росії. Восени 1808 Олександр I і Наполеон I знову зустрілися, на цей раз в Ерфурті (Пруссія). Наполеон намагався втягнути Росію у війну проти Австрії, але російський цар відповів ввічливою відмовою. Після цієї зустрічі став наростати франко-російський конфлікт. Відносини ставали все гірше і гірше. У серпні 1811 Наполеон прямо заявив російському послу в Парижі: «Не знаю, розіб’ю я вас, але ми будемо битися!»
24 червня (12 червня) [1] 1812 французькі війська, перейшовши Німан, вторглися в межі Росії. Незважаючи на запеклий опір російських армій і великі втрати, французи просувалися до Москви. У 120 кілометрах на захід від неї, біля села Бородіно 7 вересня (26 серпня) відбулася генеральна битва. Обидві сторони зазнали величезних втрат. Після битви на військовій раді російська головнокомандувач Михайло Іванович Кутузов прийняв рішення відступити і залишити Москву без бою. Тим часом у Росії ширилася народна війна проти ворога.
Французи, зайнявши древню столицю Росії, пробули в ній всього місяць з невеликим – з 14 (2) вересня по 18 (6) жовтня. Всі дороги на Москву перекрила залишилася поблизу міста російська армія. Втративши можливість отримувати продовольство, французи пішли з Москви і рушили назад, на захід. Російська армія переслідувала їх по п’ятах. До кінця грудня до Німану дісталися лише жалюгідні залишки величезного наполеонівського війська. Сам імператор ще раніше відбув до Франції.

Посилання на основну публікацію