Федеративні відносини та етнополітичні конфлікти

Після розпаду СРСР на пострадянському просторі продовжували загострюватися етнополітичні конфлікти. Громадянські війни на національній основі охопили частину території Закавказзя (Нагірний Карабах, Південна Осетія, Абхазія), національне питання гостро постало в Молдавії (райони проживання гагаузів, Придністров’я). Складна ситуація складалася і в багатоетнічній Російської Федерації. Незважаючи на те що росіяни становили майже 82% її населення, велика кількість автономій різного рівня (республіки, області, округи) в умовах становлення нової державності та зростання сепаратизму створювало реальну загрозу цілісності Росії.
Найбільшу небезпеку для єдності країни представляли події в Чечні. На початку вересня 1991 голова виконкому Загальнонаціонального конгресу чеченського народу, генерал у відставці Д. Дудаєв, використовуючи зростання сепаратистських настроїв, взяв владу в Чечні в свої руки. Здійснений ним насильницький розпуск Верховної Ради Чечено-Інгушської республіки супроводжувався захопленням телецентру, будинки радіо, аеропорту, блокуванням озброєними людьми центру Грозного. По суті справи, стався державний переворот в масштабах автономної республіки і сепаратистський повстання в масштабах СРСР. Після обрання Дудаєва президентом 1 листопада 1991 була проголошена незалежність Чеченської республіки. Заява Верховної Ради РФ про незаконність обрання Дудаєва президентом і указ Б. М. Єльцина про введення надзвичайного стану на території Чечні (незабаром скасований) не змогли запобігти її фактичного виходу зі складу РРФСР. Нове положення Чечні було закріплено прийняттям у березні 1992 р конституції самопроголошеної республіки Ічкерія.

У березні 1992 р усіма республіками Російської Федерації (до колишніх додалися колишні автономні області – Адигея, Карачаєво-Черкесія, Гірський Алтай, Хакасія), за винятком Чечні і Татарстану, був підписаний Федеративний договір. Ув’язнений в 1994 р договір про розмежування повноважень дозволив вирішити ряд проблем у відносинах між центром і Татарстаном. Етнічна напруженість знизилася і в інших регіонах, крім Північного Кавказу.
У Приміському районі Північної Осетії, де загострилися відносини між проживали там інгушами і осетинами, з обох сторін створювалися загони самооборони і народного ополчення. В останні дні жовтня 1993 зброю було пущено в хід. По суті, між інгушами і осетинами почалася «етнічна війна». Зіткнення привели до витіснення з Приміського району всього інгушського населення. У Російській Федерації з’явилися свої перші біженці.
У середині 1994 Чечня була оголошена ісламською республікою. Замість цивільного кодексу на її території впроваджувалися закони шаріату. Неприйняття частиною чеченського суспільства політичного курсу Дудаєва призвело до виникнення опозиції, яка стала створювати свої збройні формування. Між ними і військами Дудаєва відбулися зіткнення. Обстановка в Чечні, яка опинилася на межі громадянської війни, здавалося, сприяла поваленню сепаратистського режиму, і 11 грудня 1994 в бунтівну республіку з метою наведення «конституційного порядку» були спрямовані російські війська. Російські військові зіткнулися із затятим і майстерно організованим опором чеченських бойовиків. Незважаючи на заняття головного міста республіки Грозного, більшій частині території Чечні, відсування бойовиків в гірські райони, масовані артобстріли і бомбові удари з повітря, повністю розгромити сепаратистів не вдавалося. Бойовики застосовували тактику партизанської боротьби і терористичних актів (напад Ш. Басаєва на Буденновск і захоплення лікарні із заручниками, рейд С. Радуєва у Дагестан). Влітку 1996 року, після загибелі Дудаєва, його наступник А. Масхадов і секретар Ради безпеки Російської Федерації А. І. Лебідь в Хасав’юрті підписали тимчасову угоду про припинення бойових дій, а на початку 1997 р завершилося виведення федеральних військ з Чечні. Слідом за цим у травні був підписаний договір про мир і принципи взаємовідносин між Російською Федерацією і Чечнею, що передбачав вирішення всіх питань політичним шляхом.

Посилання на основну публікацію