Економічний розвиток Олександра Третього

Слід зазначити високі темпи розвитку промисловості, що стало наслідком створення в країні ринку робочої сили, капіталів і товарів. В історично короткий термін (50-60 років замість 200-300 в Західній Європі) з’явилися великі підприємства, була побудована мережа залізниць, створено нові економічні райони (Донбас) і галузі (видобуток і переробка нафти, важке машинобудування, хімічна, електротехнічна). З 1864 р стали з’являтися комерційні банки та товариства взаємного кредиту, були утворені сотні акціонерних товариств і компаній.
Це зростання було нерівномірним. Перебудова кріпосницької економіки ринкову зайняла приблизно 25 років. Розвитку одних галузей і районів супроводив занепад інших (уральської металургії). Акціонерна гарячка супроводжувалася крахом компаній і суливших швидке збагачення банків. Але до кінця 1880-х рр. в більшості галузей завершився промисловий переворот. Наступні 10-12 років стали часом стрімкого економічного підйому, в результаті якого випуск промислової продукції подвоївся. Всього ж за 1860-1890-і рр. обсяг промислової продукції в Росії збільшився більш ніж у 7 разів (у Німеччині в 5 разів, у Франції – в 2,5 рази, в Англії – в 2 рази).
Величезну роль у Росії зіграло залізничне будівництво. Залізничний «бум» спочатку охопив центральні райони. Потім залізниці спрямувалися на Північ, до Сибіру і Середню Азію, через Кавказький хребет. У 1880-1898 рр. була побудована Середньоазіатська залізниця довжиною 2,5 тис. км. На початку 1890-х рр. розгортається будівництво Транссибірської магістралі (від Челябінська до Владивостока) протяжністю понад 5 тис. км. До початку XX в. Росія за загальною протяжністю залізничної мережі (58 тис. Км.) Поступалася тільки Північній Америці, однак щільність вітчизняних доріг на одиницю території залишалася недостатньою. Залізничне будівництво стало полем первісного нагромадження капіталів. За короткий термін (іноді 2-3 роки) складалися колосальні стану залізничних магнатів (фон Мекка, фон Дервіза, Полякових, Мамонтових та ін.).
Величезну роль в економічному житті відігравала держава. Це виражалося, зокрема, у створенні казенних заводів (військове виробництво), які були виключені зі сфери вільної конкуренції. Держава контролювала 2/3 залізниць, пошту, телеграф, володіло 500 млн десятин землі.

Посилання на основну публікацію