Економічні та політичні підсумки НЕПу

Введення нової економічної політики далеко не відразу приводило до реальних позитивних змін у житті переважної більшості населення. Голод, неможливість купити одяг та взуття були звичайним явищем в 1921 р У великих містах до цього додавалося відсутність транспорту, дров для опалення квартир, непрацююча каналізація.

Але вже в 1922 г, городянин міг зробити вибір між ринком, кооперативом, приватником і державним магазином. Правда, гонитва за прибутком народжувала проблем) ‘недоброякісних продуктів на прилавках.

Серйозною проблемою залишалося здоров’я населення. У Петрограді в 1923 р середнє зростання юнаків був близько 160 см. А дівчат близько 150 см. Кожен сьомий молодий робітник хворів на туберкульоз. Але поступово росли умови для відпочинку і лікування. Робочі вперше отримали можливість провести набряк в будинку відпочинку або санаторії. І хоча путівок було небагато, але вони повністю або частково оплачувалися профспілкою. Влада пропагувала заняття фізкультурою і спортом, ставлячи їх під свій контроль. Російське суспільство туристів перетворилося на Товариство пролетарського туризму. Відновилися чемпіонати країни з різних видів спорту.

У вільний час городяни все більш охоче ходили в гості, на танці, в кіно, театр, музеї. Службовці та інтелігенція стали знову виїжджати влітку на дачі. Робочі частіше їздили до родичів у село. Відбувалися зміни в міському транспорті. У ряді міст з’явилися трамваї. У Москві та Ленінграді почали ходити автобуси і перші таксі. У 1924 р в столиці міліція стала вимагати від перехожих перетинати вулиці по сигналу регулювальника.

Нові можливості відкривалися для молоді з робітників і селян. Полегшені умови вступу до вузів і військові училища, служба в армії, вступ до комсомолу і в партію дозволяли змінити спосіб життя, долучитися до нової еліти.

У середині 1920-х рр. з’явилися будівельні кооперативи, в першу чергу для робітників. В особливих умовах жила партійно-радянська номенклатура. Вищі керівники країни з 1918 р займали квартири в Кремлі. Життя вони вели цілком аскетичну. У друт містах, як правило, керівництво також розміщувалося в особливих будинках, маючи окремі квартири.

Вельми низьким залишався життєвий рівень села. Нові поняття тут химерно поєднувалися з віковими традиціями і звичаями. Довго позначалися наслідки голоду 1921-1922 рр.

Як і раніше вкрай високою залишалася злочинність. Її живили наслідки війн, революцій, масове безробіття. Вольту бандитизму вдалося збити надзвичайними заходами до середини 1920-х рр.

У 1920-і рр. більшовикам вдалося не тільки втриматися при владі, а й зміцнити її. Неп багато в чому сприяв політичному визнанням СРСР на світовій арені. Нова економічна політика могла б, на думку багатьох учених, стати перспективним напрямом розвитку радянської держави. Однак для Сталіна та його прибічників неп був лише трампліном до створення передумов для майбутньої вирішальної битви з міжнародною буржуазією, а не творчої стратегією, розрахованої на духовне і матеріальне збагачення всіх верств населення країни.

Загроза інтервенції раніше володіла умами керівників країни. СРСР потребував надійної матеріально-технічній базі, в нарощуванні виробництва озброєння і боєприпасів. Період нової економічної політики з волі партійного керівництва до кінця 1920-х рр. закінчився. Подальші стратегічні устремління Сталіна та його прибічників були спрямовані на зміцнення військової могутності СРСР.

Посилання на основну публікацію