Два президента

Восени 1990 М. С. Горбачов, обраний З’їздом народних депутатів Президентом СРСР, був змушений провести реорганізацію органів державної влади. Виконавчі органи тепер стали підпорядковуватися безпосередньо президенту. Засновувався новий дорадчий орган – Рада Федерації, членами якого стали глави союзних республік. Почалися розробка і що йшло з великими труднощами узгодження проекту нового Союзного договору між республіками СРСР.
У березні 1991 був проведений перший в історії країни референдум – громадянам СРСР належало висловити свою думку з питання про збереження Радянського Союзу як оновленої федерації рівних і суверенних республік. Показово, що 6 (Вірменія, Грузія, Литва, Латвія, Естонія і Молдова) з 15 союзних республік не взяли участі в референдумі. Не менш показово й те, що 76% брали участь в голосуванні, висловилися за збереження Союзу. Паралельно проводився і Всеросійський референдум – більшість його учасників проголосували за введення поста президента республіки.
12 червня 1991, рівно через рік після прийняття Декларації про державний суверенітет РРФСР, відбулися загальнонародні вибори першого в історії Росії президента. Ним став Б. М. Єльцин, на підтримку якого висловилися більше 57% взяли участь в голосуванні. Після цих виборів Москва перетворилася на столицю двох президентів – загальносоюзного і російського. Позиції двох лідерів узгодити було важко, а особисті відносини між ними не відрізнялися взаєморозташуванням.
Обидва президенти виступали за реформи, але при цьому вони по-різному дивилися на цілі та шляхи перетворень. Один з них, М. С. Горбачов, спирався на комуністичну партію, яка переживала процес розколу на консервативну і реформістську частини. До того ж партійні лави стали танути – КПРС покинуло близько третини її членів. Опорою іншого президента, Б. М. Єльцина, були опозиційні по відношенню до КПРС сили. Закономірно, що в липні 1991 р Єльцин підписав указ, який забороняв діяльність партійних організацій на державних підприємствах і в установах. Події, що розгорталися в країні, свідчили про те, що процес ослаблення влади КПРС і розпаду Радянського Союзу набував незворотного характеру.

Посилання на основну публікацію