Дослідження міжнародних відносин

Зростанню популярності соціологічного підходу до різних областей громадських і політичних досліджень супроводжує і все більш широке використання соціологічних методів. Втім, не завжди точно можна називати всі ці методи соціологічними, так як деякі з них (наприклад, застосування математичної статистики або шкал позицій) з’явилися спочатку в психології і вже потім проникли в інші суспільні науки, насамперед у соціологію. Мені видається, що проблема соціологічного методу в дослідженні міжнародних відносин може розглядатися в двох окремих аспектах. Першим з них є використання соціологічного методу інтерпретації політичних явищ. Другим – застосування в галузі міжнародних відносин методів збору, обробки інформації, які були створені або розвинені в соціологічних дослідженнях. Між цими проблемами існує зв’язок, але це не ідентичні питання.

Основні елементи соціологічного підходу до політичних явищ повністю відносяться до методу соціологічної інтерпретації міжнародних відносин Ця інтерпретація полягає в аналізі залежностей, існуючих між громадськими змінними і міжнародними відносинами (які в свою чергу розглядаються як змінні, що впливають на розвиток суспільних процесів); в дослідженні міжнародних інститутів і інститутів, за допомогою яких здійснюються дії в сфері міжнародних відносин (збройні сили, дипломатія і т. п.) в конкретних історичних обставинах і в функціональних взаємозв’язках з політичною системою в цілому. Це передбачає також необхідність обліку у сфері відносин між державами і народами Об’єктивізувати в культурі рис особистості як факторів, що формують колективну поведінку. Конкретизуючи це висунуте в кілька загальній формі положення, я вважаю за необхідне зазначити, що застосування соціологічного методу в першому з виділених тут значень вимагає використання накопичених теоретичних знань у галузі соціології (причому як найбільш загальних законів, так і теорій середнього рівня) для з’ясування явищ, що виникають у взаєминах між державами. Це не єдиний метод інтерпретації (так як можна спробувати пояснити ці стосунки за допомогою іманентних залежностей, що містяться в самій природі «гри », якою є міжнародні відносини), але метод досить плідний. Його застосування не може бути виключною областю тільки соціологія міжнародних відносин. У протилежному випадку слід було б вважати соціологію міжнародних відносин чимось на зразок теорії міжнародних відносин, що є помилковим і штучним.

У той же час використання соціологічної точки зору при побудові теорії міжнародних відносин представляється мені необхідним для її розвитку на марксистській основі – іншими словами, для того, щоб за допомогою цієї теорії можна було визначати відносини між державами, щоб вона стала основою успішної діяльності.

Таким чином, соціологію міжнародних відносин відрізняє не стільки сама теорія (хоча в сфері теорії соціолог, природно, виявив би схильність преферіровать соціологічний метод у викладеному тут розумінні), скільки з’єднання цієї теорії з певним типом емпіричних досліджень. Особливе місце, яке соціологія може зайняти в дослідженні міжнародних відносин, може бути визначено методичним використанням процедур, вироблених або розвинених соціологією в галузі отримання обробки інформації. Мова тут йде:

а) про широке використання статистичного аналізу залежностей між громадськими змінними і міжнародними змінними, в тому числі про використання їх для інтерпретації поведінки в сфері міжнародних відносин;

б) про застосування соціологічних методів дослідження думок і позицій для інтерпретації мотивів дій у галузі міжнародних відносин; при цьому маються на увазі як більш традиційні методи якісного аналізу (особистих документів, наприклад мемуарів державних діячів), так і сучасні методи аналізу думок, шкал позицій і цінностей і т. п.;

в) про використання соціологічних методів аналізу пропаганди (особливо так званого аналізу змісту) для інтерпретації ролі пропаганди в міжнародних відносинах; по суті, саме в цій області вперше проводився кількісний аналіз змісту

г) про застосування соціологічних методів дослідження великих організацій для аналізу функціонування і впливу як великих міжнародних організацій (наприклад, апарату ООН), так і великих національних організацій, які своєю діяльністю справляють особливо сильний вплив на міжнародні відносини; в цій останній області отримали розвиток дослідження армії і в значно меншій мірі дослідження дипломатії, міжнародних інформаційно- пропагандистських служб і т. п.

В даний час зростає усвідомлення того, що в готелі зі тимчасовому світі розуміння і тим більше рішення соціальних проблем вимагають врахування глобальної перспективи. Це стосується не тільки області, традиційно входить в міжнародні відносини, – питань війни і миру Голод і демографічний вибух, дифузія культур і поширення інформації, освоєння космосу та дослідження світового океану – ці та інші проблеми нашої епохи викликають необхідність спільних дій, що виходять за межі держав. У сучасному світі це проблеми досить складні, по це не означає, що вони не можуть бути вирішені через розходження в політичних системах і ще незавершеної боротьби між соціалізмом і капіталізмом. Однак сама ця боротьба надає соціальним перетворенням міжнародний масштаб. Створення нового, соціалістичного ладу також пов’язане з міжнародними відносинами, воно відбувається під сильним їх впливом і в першу чергу саме, будучи складовою частиною світового революційного процесу – процесу переходу від капіталізму до соціалізму, – наводить до важливих міжнародних наслідків. Таке багатостороннє значення, яке міжнародні відносини мають в сучасному світі, надасть, на мою думку, визначальний вплив на подальший розвиток соціології міжнародних відносин, роль якої в соціології політичних відносин у майбутньому буде зростати. Облік міжнародного аспекту суспільно-політичних явищ дозволяє глибше і повніше зрозуміти ці явища. У цьому сенсі соціологія міжнародних відносин є важливим розділом соціології та істотно впливає на поглиблення теорії політичної соціології.

Посилання на основну публікацію