Доля Візантії та південнослов’янських держав

Відразу ж після вигнання хрестоносців з Константинополя у Візантії утвердилася остання імператорська династія – Палеологи (1261-1453). Між членами візантійської імператорської сім’ї почалися нескінченні війни за владу. Вони поглиблювалися важким соціально-економічним становищем країни. Скарбниця спорожніла, і імператор не мав можливості утримувати велике військо. Селяни, що потрапили в залежність від великих землевласників, вже не могли служити в армії і байдуже дивилися на військові невдачі держави, а наймане військо було ненадійним. Слабкістю імперії скористалися її вороги. Торгові шляхи і портові міста, що належали перш Візантії, захопили генуезці і венеціанці. З Балканського півострова ромеїв витісняли армії посилилися південнослов’янських держав – Болгарії та Сербії.
Тим часом зі сходу насувався новий противник – турки-османи, яким судилося покінчити з православними державами Південно-Східної Європи. Потужна держава османів виникла в Малій Азії на місці держав турків-сельджуків, що розпалися в XIII в. під ударами монголів, і носила ім’я засновника – Осман-бея. Їй протистояли ослаблені міжусобицями, постійно ворогували між собою Візантія, Сербія і Болгарія. Туркам було потрібно близько ста п’ятдесяти років, щоб підпорядкувати їх своїй владі. В кінці XIV – початку XV в. незалежність втратили Сербія і Болгарія.
У 1439 р в обмін на обіцянку військової допомоги з боку західноєвропейських держав візантійці погодилися на об’єднання православної і католицької церков під верховенством папи римського. Поступка Заходу викликала невдоволення багатьох православних людей у ​​Візантії і за її межами. Російська церква не визнала цієї угоди і оголосила про свою самостійність. Однак Візантія так і не дочекалася допомоги: турки розгромили військо хрестоносців, послане римським папою.

У 1453 р після атаки турецьких військ на чолі з Мехмедом II впав Константинополь. Останній візантійський імператор Костянтин XI загинув у бою на вулицях міста. Так завершилася тисячолітня історія Візантійської імперії. Константинополь перестав бути центром православ’я.
У XV в. на землях колишньої Візантійської імперії та інших країн Азії та Європи виникла величезна Османська імперія. Вона була найбільшим і могутнім ісламською державою. Значну частину населення імперії становили підкорені османами християнські народи – слов’яни, греки, вірмени. Християни платили більше податків, ніж мусульманські піддані султана. Вони були змушені також платити «податок кров’ю». Турки забирали з християнських сімей хлопчиків і виховували їх у дусі відданості ісламу. З них створювалися загони яничар – султанської гвардії. Яничари були вірні своєму панові і виконували всі його накази.

Посилання на основну публікацію