«Чорна смерть»

Після трьох порівняно сприятливих століть на початку XIV століття в Європу повернулася загроза голоду. Навіть в урожайні роки прогодувати сильно виросло населення вдавалося не без зусиль. Тим часом неврожаї траплялися все частіше, оскільки клімат в Європі став більш холодним і вологим. Вирішити проблему постачання продовольством за рахунок розширення земель під посіви було неможливо: порожніх земель, зручних для обробки, в Західній Європі майже не залишилося. Люди, ослаблені недоїданням, легше ставали жертвами хвороб. У 1347-1350 роках всю Європу спустошила епідемія чуми, що залишилася в пам’яті людей як «Чорна смерть».

На кораблях, які прибули на Сицилію зі східного Середземномор’я, виявилися переносники жахливої хвороби – щури. Найбільш постраждали міста, де скупченість населення створювала сприятливі умови для поширення зарази. Вважається, що за три роки від «Чорної смерті» помер кожен третій європеєць, але в деяких областях загинуло до 3/4 населення.

Жахливе лихо зробило великий вплив на європейців.

Посилання на основну публікацію