Час правління Хрущова

Микита Хрущов – один з найбільш яскравих політиків СРСР. Народився 15 квітня 1894 року. Будучи вихідцем із селянського середовища, він досяг вершин влади. Микита Сергійович Хрущов біографія якого почалася в селі Калинівка почав свій трудовий шлях в 1909 році, в якості слюсаря в Донбасівських шахтах.

Вступив до партії більшовиків в 1918. У 1922-му Хрущов зустрів Ніну Кухарчук, жінку, яку будуть називати дружина Хрущова. Однак насправді Хрущов і Кухарчук стануть подружжям дуже не скоро – в 1965 році.

У 1928 р Хрущов став завідувати організаційним відділом ЦК КП (б) України. Через рік почав навчання в Промисловій академії. Але, вже через 2 роки був направлений на партійну роботу в Москву. З 1935 він був першим секретарем Московського комітету і Московського міського комітету ВКП (б). З 1944 – головою Ради міністрів (Раднаркому) України та секретарем ЦК КП (б) України.

Говорячи про цього політика необхідно згадати і той факт, що саме діяльність Хрущова привела, багато в чому, до організації репресій і на Україні і в Москві. В період Великої Вітчизняної він був членом рад фронтів і до 1943 року дослужився до звання генерал-лейтенанта. На нього ж було покладено керівництво партизанським рухом за лінією фронту. Після закінчення Великої Вітчизняної війни Хрущов виступив з ініціативою щодо зміцнення колгоспів. Це сприяло помітному зниженню бюрократії.

Рік смерті Сталіна став для Хрущова не тільки одним з найбільш складних, але і найуспішнішим. У 1953 році Хрущову і Малєнкова вдалося запобігти спробі Берії захопити владу. Незабаром після цього Маленков, який отримав посаду секретаря ЦК відмовився від неї.

За час правління Хрущова значно змінилася як внутрішня політика партії, так і погляд на міжнародні відносини. Було оголошено про початок реалізації наймасштабнішого проекту з освоєння цілинних земель, метою якого стало збільшення врожаїв зернових. Внутрішня політика Хрущова привела не тільки до помітного підвищення рівня життя практично всього населення країни, але і до початку процесу реабілітації жертв політичних репресій. Поряд з усім цим Хрущов спробував провести модернізацію партійної системи. Період його правління сьогодні відомий під назвою «відлига Хрущова». Ослаблення в країні цензури відбилося і на культурному житті. Перш за все «відлига» проявила себе в літературі. Допустимим стало висвітлення дійсності з більш критичних позицій.

Зовнішня політика Хрущова, так само, помітно відрізнялася від лінії, що проводиться його попередниками. Значно покращилися після переговорів з Ейзенхауером відносини між СРСР і США. Але, цей факт викликав певні труднощі у відносинах з країнами соц. табору. Вже на 20 з’їзді КПРС пролунав, мабуть, неможливий раніше, теза про те, що війна між соціалізмом і капіталізмом зовсім не представляється абсолютно неминучою. Більш того, мова Хрущова на 20 з’їзді містила досить жорстку критику культу особи Сталіна і його діяльності в цілому, а так само, політичних репресій. Сприйнята вона була вкрай неоднозначно лідерами інших країн. Англійська переклад був опублікований досить скоро. У Радянському Союзі ця мова стала доступна тільки в 2-й половині 80-х років. Однак серйозні економічні прорахунки незабаром спричинили помітне ослаблення позицій Хрущова. Каганович, Молотов, Маленков і деякі інші політичні діячі вступили в змову проти Хрущова. Вони не досягли успіху в своєму починанні і рішенням Пленуму ЦК отримали відставку.

Відставка Хрущова, за рішенням Пленуму ЦК КПРС, сталася в 1964 році. Будучи членом ЦК, Хрущов уже не займав відповідальних посад. Помер він 11 вересня 1971 року. Після відходу з влади реформи Хрущова коротко викладені в тій статті були згорнуті. Однак міжнародна обстановка залишалася відносно сприятливою аж до введення військ СРСР до Афганістану.

Посилання на основну публікацію