Час і місце створення «Іліади» та «Одіссеї»

Цицерон, Павзаній та інші античні автори донесли до нас відомості про створену афінським тираном Писистратом вченої комісії, що працювала над творчістю Гомера і розташувала в потрібному порядку розрізнені частини «Іліади» та «Одіссеї». Це говорить про існування запису гомерівських поем в VI ст. до н. е. і означає, що завершення поем відноситься до VIII-VII ст. до н. е. Аналіз відображених в поемах суспільних відносин і матеріальної культури призводить вчених до висновку про те, що навряд чи завершення сталася раніше.

Суспільство, зображене в поемах «Іліада» і «Одіссея» – це докласове суспільство, люди живуть у племінних об’єднаннях. На чолі племені стоять «царі» – родові старійшини, які були воєначальниками, жерцями, суддями, але їх влада була обмежена: вже в I книзі «Іліади» розповідається про те, що питання про видачу Хрісеїди її батькові вирішується народними зборами. І хоча Агамемнон незадоволений його рішенням, все ж доводиться підкоритися йому.

 

Спосіб життя царів доволі демократичний, вони поводяться як звичайні люди, їх не бояться критикувати. У XIX книзі поеми «Іліада» Одиссей говорить:

«Ти, Агамемнон могутній, вперед і до іншого ахейців
Сам справедливіше будь: приниження немає володареві
З чоловіком шукати примиренья, якого сам образив він »
(Ил., Кн. XIX, ст. 182-184).

Про демократичний образі думок царів свідчать слова самого Агамемнона:

«Ні, на рід не дивить ти, хоча б і державн був він»
(Ил., Кн. X, ст. 239).

Все це вказує на родовий характер гомерівського суспільства, яке перебуває на межі розкладання і переходу до рабовласницького ладу. У поемах «Іліада» і «Одіссея» вже в наявності майнова і соціальна нерівність, поділ на «кращих» і «худих»; вже існує рабство, яке, щоправда, зберігає патріархальний характер: раби – в основному пастухи і домашні слуги, серед яких є привілейовані: така Евриклея, няня Одіссея; такий пастух Евмей, який діє цілком самостійно, швидше, як друг Одіссея, ніж як раб його.

Торгівля в суспільстві «Іліади» та «Одіссеї» вже існує, хоча вона ще мало займає думки автора.

Отже, творець поем (уособлений в особистості легендарного Гомера) – представник грецького суспільства VIII-VII ст. до н. е., що знаходиться на межі переходу від родоплемінного побуту до державного.

Матеріальна культура, описана в «Іліаді» і «Одіссеї», переконує нас в тому ж: автор добре знайомий з вживанням заліза, хоча, прагнучи до архаїзації (особливо в «Іліаді»), вказує на бронзове озброєння воїнів.

Поеми «Іліада» і «Одіссея» написані в основному на ионийском діалекті, з домішкою еолійських форм. Це означає, що місцем створення їх була Іонія – острови Егейського моря або Мала Азія. Відсутність же в поемах згадок про містах Малої Азії свідчить про архаізаторскіх прагненнях Гомера, воспевающего древню Трою.

Посилання на основну публікацію