Цар Михайло Федорович Романов

Михайло Романов став першим правителів з роду Романових і засновником нової династії. Він був обраний в 1613 році на Земському соборі. Саме Михайло Романов виявився найближчим родичем колишнім російським правителям. У той період на престол Росії претендували, так само, польський королевич Владислав і принц Швеції Карл-Філіп. Мати Михайла і сам майбутній правитель перебували після звільнення Мініним і Пожарським Москви перебували в Іпатіївському монастирі. Після воцаріння сина батько, під ім’ям Філарет став патріархом. Фактично країною правив саме він аж до 1633 року.

Поляки прагнули перешкодити обранню нового царя. Що знаходиться в монастирі Михайла намагалися вбити, відправивши для цього цілий загін. Але, все поляки загинули в дорозі, завдяки подвигу, здійсненого Іван Сусанін.

З початком правління Михайла Романова поступово стала налагоджуватися господарське життя країни. У 1617 році вдалось укласти мирний договір зі Швецією, за яким була повернута Росії територія Новгородської області. У наступному 618 році, після підписання договору з Польщею з Росії були відкликані і польські війська. Росія втрачає Чернігівську, Смоленську і Сіверську землі. Однак королевич Владислав називає себе російським царем, не визнаючи прав на престол Михайла.

Приблизно в той же період, для захисту від провокуються Туреччиною набігів татар, з’явився цілий ряд засічних рис на Півдні Росії. Козаки брали активну участь в боротьбі з набігами на прикордонні землі. З Персією ж, навпаки, встановилися цілком дружні стосунки. За рахунок земель Сибіру помітно збільшилася територія країни.

У період правління царя Михайла Федоровича Романова помітно посилилося оподаткування посадських людей. Цей час ознаменувався і спробою створення регулярної армії. Причому офіцерами в формованих полицях ставали іноземці. До кінця царювання Михайла з’явилися перший полки драгунів, які використовуються для охорони кордону. Біографія Михайла Федоровича Романова, засновника великої династії, завершилася в 1645 році. Тягар влади перейшло до його сина Олексія.

Посилання на основну публікацію