Боротьба за владу в кінці 1950-х рр.

Коливання М.С. Хрущова використовувала «сталінська гвардія» – Ворошилов, Молотов, Каганович, до яких приєднався Маленков. Вони зажадали відставки Хрущова. У виниклому конфлікті вирішальну роль відіграла позиція армії, насамперед міністра оборони СРСР Г.К. Жукова. За його ініціативою в Москву на реактивних літаках доставили підтримали Хрущова членів ЦК, які були відсутні в столиці.

На терміново скликаному Пленумі ЦК КПРС 22 червня 1957 Хрущов звинуватив опозицію в намірі повернутися до часів терору і масових репресій. Лідери «сталінської гвардії» зазнали поразки і були відсторонені від займаних ними посад.

У березні 1958 Хрущов, будучи Першим секретарем ЦК КПРС, став також Головою Ради міністрів СРСР. Тим самим влада в країні знову сконцентрувалася в одних руках.

Посилання на основну публікацію