Боротьба за владу синів Володимира

Володимир за прикладом батька відправив 12 своїх синів у різні землі Русі, щоб вони проводили там його політику. Таким шляхом він розраховував посилити свою владу і зміцнити єдність держави.

Улюбленими синами Володимира були Борис і Гліб. Князь Володимир явно бажав передати Борису після себе Київське князівство. Це дуже не подобалося двом старшим синам князя – Святополка і Ярославу.

Першим непокору батькові виказав Ярослав, відправлений Володимиром до Новгорода. У 1015 році він відмовився посилати данину в Київ. Розгніваний Володимир наказав збирати військо для походу на бунтівного сина. Ярослав у свою чергу закликав на допомогу наймані варязькі загони. І тільки смерть Володимира влітку 1015 завадила зіткненню батька з сином.

Коли вмирав Володимир, Бориса не було в Києві: він виступив у похід проти печенігів. У Святополка було чимало прихильників серед киян, і вони визнали його своїм князем. Але, знаючи про любов багатьох на Русі до Бориса, Святополк вирішив позбутися небезпечного суперника, а також від брата Гліба, підіславши до них таємних вбивць (Борис і Гліб згодом Російською православною церквою були зараховані до лику святих). Пізніше Святополк організував вбивство ще одного брата – Святослава, який правив у древлянській землі. За свої жахливі злочини Святополк був прозваний в народі Окаянним.

Знайдіть значення слова «окаянний». Поясніть, чому людина могла отримати таке прізвисько.

Ярослав, отримавши звістку про смерть батька і вбивстві братів, на чолі найманої варязької дружини і новгородського ополчення виступив проти Свято- полку. Той закликав на допомогу печенігів. Війська київського та новгородського князів зустрілися пізньої осені 1016 у містечка Любеч і майже три місяці простояли на різних берегах Дніпра, обсипаючи один одного насмішками. Ярослав перший переправився через Дніпро і раптовим ударом розбив киян. Святополк утік до батька своєї дружини (тестеві) – польського князя Болеслава Хороброго. У 1017 році Ярослав вступив у Київ і зайняв княжий престол.

Болеслав Хоробрий, який прагнув розширити свої володіння, побачив відповідний для цього випадок. У 1018 році він пішов разом зі Святополком на Ярослава і розбив його військо. Оволодівши Києвом, Болеслав не повернув його Святополку, а став правити сам. Принижений князь почав підбурювати киян виступити проти поляків. Болеслав був змушений повернутися до Польщі. У Києві знову утвердився Святополк.

У 1019 році за наполяганням новгородців, які не бажали платити данину Києву, Ярослав знову виступив проти Святополка і здолав його. Святополк спробував знайти притулок в Польщі, але по дорозі помер.

Але й на цьому усобиці між синами Володимира не закінчилися. Боротьбу з київським князем почав ще один син Володимира – Мстислав, що княжив у Тмутаракані. І тільки в 1036 році, після його смерті, Ярослав став одноосібним правителем Русі. Кривава усобица між синами Володимира Святославича показала, що об’єднання Русі залишалося неміцним, що деякі землі раніше прагнули до відокремлення від Києва. Цим настроям піддавалися і сини Володимира, що підняли зброю один проти одного.

Посилання на основну публікацію