Битви літа-осені 1941 року

У липні – вересні 1941 р на всіх ділянках радянсько-німецького фронту тривали запеклі бої.

Два місяці продовжувалося Смоленська битва (10 липня – 10 вересня 1941), що охопило район в 650 км по фронту і до 250 км в глибину. Німецьке командування прагнуло оточити і знищити радянські війська, що займали оборону в верхів’ях Дніпра та Західної Двіни, захопити Оршу, Смоленськ і відкрити прямий шлях на Москву. Їм вдалося 16 липня узяти Смоленськ, але потім наполегливою обороною радянських військ під командуванням генералів П.А. Курочкіна та М.Ф. Лукіна вони були зупинені і 30 липня, вперше з початку кампанії, перейшли до оборони. Для прикриття напрямки на Москву був сформований Резервний фронт, командування яким прийняв колишній начальник Генерального штабу Червоної Армії Г.К. Жуков. Підготовлене їм наступ завершилося 6 вересня 1941 взяттям міста Єльня. Це було перше успішне наступ з початку війни. У боях під Єльня народилася радянська гвардія: найбільш відзначилися частинам і з’єднанням було присвоєно звання гвардійських.

Г.К. Жуков (праворуч) в 1941 р
10 липня 1941 німецька група армій «Північ» відновила наступ в Прибалтиці, прагнучи опанувати Ленінградом і знищити радянський Балтійський флот. До 28 серпня німецькими військами був узятий Таллін. На далеких і ближніх підступах до Ленінграда радянськими військами і мешканцями міста були споруджені потужні оборонні рубежі, що дозволили на місяць затримати просування ворога. Все ж 8 вересня німецькі війська в районі Шлиссельбурга вийшли до Ладозького озера, відрізавши Ленінград від основної території країни. З півночі місто блокували фінські війська.

Після того як спроби штурму Ленінграда провалилися, гітлерівці перейшли до тривалої облоги. Блокада Ленінграда – один з найтрагічніших епізодів Великої Вітчизняної війни. У кільці блокади виявилося понад 3 млн осіб. Склади з продовольством були знищені німецькою авіацією. У результаті в листопаді – грудні 1941 р по робочій картці можна було одержати не більше 250 г хліба на день. Всім іншим належало за 125 м Від голоду, холоду, від обстрілів і бомбардувань в грудні 1941 – січні 1942 р щодня гинуло 3-4 тис. Чоловік. Всього ж за першу блокадному зиму і навесні 1942 року загинуло більше 650 тис. Ленінградців.

З кінця листопада 1941 вдалося прокласти автомобільну дорогу по льоду Ладозького озера. З цієї Дорозі життя обложених постачали продовольством, медикаментами, пальним. З міста вдалося вивезти приблизно 550 тис. Жінок, дітей і хворих.
У блокадному Ленінграді. 1942

З 7 липня по 26 вересня 1941 проходила Київська оборонна операція Південно-Західного фронту. Район бойових дій охоплював до 300 км по фронту і більше 600 км в глибину. За 2 місяці боїв противник дійшов до Дніпра, а в районі Кременчука і Дніпропетровська захопив плацдарми на східному березі річки. Південний фронт радянських військ був розбитий, Одеса опинилася в тилу противника. Героїчна оборона цього міста армією, флотом і населенням тривала до жовтня 1941 Завдяки опору радянських військ в районі Києва просування противника тут застопорилося. Командування вермахту було змушене повернути на південно-західний напрямок 2-у танкову групу з військ, що наступали на Москву. Тільки після цього ворогові вдалося оточити значну частину військ Південно-Західного фронту і завдати їм поразки. Київ був залишений 19 вересня. Командувач Південно-Західним фронтом генерал-полковник М.П. Кирпонос загинув у бою. За німецькими відомостями, в полон потрапило 635 тис. Радянських солдатів і офіцерів, але ця цифра значно перевищує загальну чисельність радянських військ фронту (435 тис. Осіб). Частина радянських військ зуміла вирватися з оточення. До кінця вересня суцільна лінія фронту була відновлена.

Розгорнувся наступ гітлерівців на Донбас і Ростов-на-Дону, німецькі частини прорвалися до Криму. +30 Жовтня почався 250-денна героїчна оборона Севастополя.

Посилання на основну публікацію