Берлінська і Празька операції. Закінчення війни

У 1945 р перед Радянським Союзом постало завдання остаточного розгрому нацистської Німеччини. При плануванні та проведенні бойових операцій радянському керівництву доводилося враховувати політичний фактор: англо-американські війська прагнули просунутися якнайдалі на схід і зайняти якомога більшу територію, щоб не допустити зайвого, на їхню думку, посилення СРСР. При цьому вони не переставали вимагати від радянської армії підтримки. Так, в грудні 1944 р німецько-фашистське командування організувало обмеженими силами потужний контрудар по англо-американським військам в Арденнський горах і завдало їм поразки. Керівники США та Англії звернулися до І.В. Сталіна з проханням про якнайшвидше великому наступі, яке відтягнув би німецькі резерви з Західного фронту.

12 січня 1945 радянські війська почали Вісло-Одерську наступальну операцію, а на наступний день – Східно-Прусську. В результаті цих операцій були вщент розгромлені німецькі війська в Західній Польщі, Східній Пруссії і Померанії. У ході запеклого штурму упав Кенігсберг. Радянські війська спільно з силами Балтійського флоту розгромили противника в районі Данцига (Гданська).

На інших ділянках фронту радянські війська зломили опір великої німецько-угорської угруповання в районі Будапешта і успішно відбили останній в цій війні німецький контрудар в районі озера Балатон. Була звільнена і Відень.

Перед Червоною Армією постало завдання «добити звіра в його лігві». Берлінська операція почалася 16 квітня 1945 Її проводили війська 1-го і 2-го Білоруських фронтів, 1-го Українського фронту. У боях брали участь 1-а і 2-а армії Війська Польського. Розгромивши війська противника на підступах до Берліна, радянські війська почали штурм сильно укріпленого міста. У ході кривавих вуличних боїв вони прорвалися в центр Берліна, до будівлі Рейхстагу. 30 квітня, переконавшись в неминучості поразки, покінчили з собою А. Гітлер і керівник оборони Берліна Й. Геббельс. 1 травня район Рейхстагу був очищений від німецьких військ, на будівлі піднято червоний прапор. 2 травня 1945 залишки берлінського гарнізону склали зброю. Всього в ході Берлінської операції Червона Армія розгромила 93 дивізії противника, полонила близько 480 тис. Солдатів вермахту. Практично одночасно війська 1-го Українського фронту провели Празьку наступальну операцію, в ході якої була остаточно розгромлена група армій «Центр» генерал-фельдмаршала Ф. Шернера. Радянські частини звільнили Прагу.
Пізнім увечері 8 травня 1945 в передмісті Берліна Карлсхорст у присутності представників Верховного командування збройних сил СРСР, США, Великобританії, Франції та представників німецького командування був підписаний Акт про беззастережну капітуляцію нацистської Німеччини. У Радянському Союзі цю радісну звістку через різницю в часі отримали 9 травня 1945 Тому в Західній Європі днем ​​закінчення війни вважається 8 травня, а в СРСР – 9 травня.

Велика Вітчизняна війна радянського народу переможно завершилася. Перемога означала, що Радянський Союз досяг у цій війні своїх політичних цілей. СРСР не тільки зберіг свою свободу і незалежність, але і забезпечив собі право брати участь у визначенні повоєнного світопорядку, у створенні ООН, отримав справедливі кордону, право на репарації, став однією з двох наддержав.

 

У ході цієї війни Радянський Союз втратив третину свого національного надбання, загинули понад 27 млн ​​наших співгромадян. Велика частина втрат припадає на цивільне населення. Втрати збройних сил склали приблизно 8 млн 668,5 тис. Чоловік. Рани війни затягувалися дуже повільно. Довоєнна чисельність населення була досягнута в СРСР тільки в кінці 50-х рр., А в Білорусії – лише в 1970 р У ході бойових дій Червона Армія боролася проти 2/3 збройних сил Німеччини та її союзників і розгромила їх. Безповоротні втрати військ гітлерівського блоку склали приблизно 8 млн 649,5 тис. Чоловік. Радянські солдати звільнили від нацизму 11 країн Європи з населенням в 113 млн чоловік.

24 червня 1945 на Червоній площі в Москві відбувся Парад Перемоги. Парад приймав заступник Верховного Головнокомандувача Г.К. Жуков. Командував парадом Маршал Радянського Союзу К.К. Рокоссовський. Наприкінці параду на площу були внесені і кинуті до підніжжя Мавзолею В.І. Леніна 200 прапорів і штандартів розгромлених військових частин вермахту.

Посилання на основну публікацію