Після короткого періоду маневреної війни літа-осені 1914 року на фронтах Першої світової війни настало затишшя. 1915 рік увійшов в історію як рік Великого відступу російських армій.
Для кайзерівської Німеччини, навпаки, кампанія на Східному фронті стала найуспішнішою за масштабами просування військ. Разом з нею проти російської армії воювали австро-угорці, але їх успіхи виявилися не настільки значними.
Початок відступу
Перші місяці 1915 року російська армія вела наступ у Карпатах, де оборонялися австрійці, а німецька, навпаки, наступала в районі міста Августів.
По карті помітно, що просування було незначним, російська армія досягла кордону між містом Тарнув і перевалом Дукля. Великий відступ 1915 року розпочався 2 травня 1915 року з Горлицького прориву, який був організований німецьким генералом Макензеном.
Перевагою німецької армії стала артилерія. Російську армію вони перевершували за кількістю знарядь і за запасами снарядів.
Південно-Західним фронтом на той момент командував генерал Іванов, А пост головнокомандувача до кінця літа займав великий князь Микола Миколайович.
До початку літа російська армія відступила до Львова, і місто було залишене 22 червня, але австрійці при цьому зазнали значних втрат.
У липні 1915 року розгорнулася Битва північніше Варшави на річці Нарев біля міста Прасниш, а на Південно-Західному фронті відбулися бої біля Любліна, Холма і Красностава. В результаті, російська армія відступила до Тернополя, все-таки утримавши за собою частину зайнятої в 1914 році австрійської території.
Відступ з Литви та Польщі
У липні-серпні 1915 року розгорнулися битви в польських губерніях Російської імперії між містами Люблін, Варшава і Осовець. Оборона останнього стала одним з найбільш героїчних епізодів російської армії в Першу світову війну, оскільки вона тривала майже 200 днів, з січня до серпня 1915 року.
22 липня німці взяли Варшаву і фортецю Івангород, а російська армія, прагнучи уникнути оточення, стала відступати на Брест. На початку серпня 1915 року для зручності керівництва військами відбувся поділ на північний і північно-західний фронти.
23 серпня 1915 року посаду Верховного Головнокомандувача зайняв імператор Микола II, а ставку через відступ перенесли з Барановичів до Могильова. До початку вересня німці зайняли:
- Гродно;
- Ковно;
- Брест-Литовськ.
Останніми битвами Великого відступу стали Віленська операція і Свенцянський прорив. До 19 вересня 1915 року німецький наступ північніше річки Прип’ять було зупинено біля міста Молодечно.
Таким чином, лінія фронту пройшла через міста Рига-Двінськ-Пінськ-Тернопіль.
Втрати кожної зі сторін підрахувати складно, наприклад, для російської армії вони були найважчими за всю війну, понад 1 млн осіб убитими, пораненими і полоненими за п’ять місяців Великого відступу.
За весь 1915 року німці і австро-угорці на Східному фронті втратили понад 200 тис. солдатів тільки вбитими, а поранених, хворих і безвісти зниклих налічувалося більше 2 млн.
Причини поразки Росії в 1915 році пов’язані зі слабкістю економіки, зокрема, військової промисловості, що призвело до нестачі гвинтівок і «снарядного голоду».
Були й інші причини: помилки командувачів арміями і фронтами, перевантаженість залізниць, відсутність активних наступальних дій зі сторін союзників на Західному фронті.
Що ми дізналися?
Коротко кажучи, підсумком кампанії 1915 року став відступ російської армії з польських губерній, Литви, частини Латвії, Західної Білорусі, Галичини і частково з Волині.
Попри труднощі, до осені противника вдалося зупинити. Для кращого розуміння теми можна зробити повідомлення про одне з важливих битв: у міст Прасниш, Осовець, Молодечно.
Loading...
